Марія Люта - Наречена для дракона. Частина 2, Марія Люта

Глава 41.1

- Прокляття! - Бахтієор пригнічено похитав головою. - Все марно. Потрібно кинути пошуки і перенестися до Дракової фортеці: за годину там, - чоловік сковтнув і промовив здавлено: -  За годину там страта Анни. Ми повинні бути  біля ущелини.

Дарк у серцях зарядив у клумбу з квітами ногою, але навіть не відчув болю. Лише один раз у житті він відчував себе таким безпорадним - багато років тому, коли карагари погрожували підпалити хату з людьми. Тоді ситуацію врятував саме Арденс. А зараз якраз Командир та його кохана були у біді, але він же ніби відкотився на багато років назад, почуваючи себе безпораднішим за дитину. І він ненавидів себе за цю безпорадність. І злився.

 

Кілька хвилин тому вони з Бахом прибули до будинку Арагварда. Саме сюди привів їх слід із кабінету Бальтазара.

 

Господар дому зустрів їх особисто та заявив, що ще вчора ввечері Арденс назначив йому зустріч у своєму замку, що звісно, навряд чи могло бути правдою. Арагвард вважав, що   Арденс був занадто зайнятий спробами врятувати  Анну, тому не був на церемонії престолонаслідування.  Втім, для втіхи совісті, Арагвард вирішив відвідати замок Арденса особисто, а вже потім вирушити до Дракової ущелини.

 

Дарк підняв осколки вази і відніс їх до службових воріт, як погляд його раптом привернула невелика червона пляма, лише одна краплинка.

 

- Бах!

 

Лорд Бахтієор поквапився до слідопита і простежив за його поглядом. Він зрозумів усе без слів і підніс долоню до червоної рідини - свіжої, ще не густої. Магічна експертиза зайняла лише одну хвилину, після якої лорд Бахтієор похмуро кивнув Дарку, підтверджуючи їх побоювання.

 

- Цього не може бути... - білими губами прошепотів Дарк.

- Це точно кров Арденса, - трохи роздратовано і різко відповів Бахтієор. Його ситуація також сильно нервувала, але малахольні фрази, на кшталт "не може бути", "як же так" - відверто драконили.  - І вона якраз там, де стояв Арагвард! Урхів негідник! Хапай мою руку, ми зараз же летимо за ним в замок Арденса!

 

- Стривай, охолонь! Я вірю, що це кров Командира, - зажмурившись тихо  прошепотів Дарк, ніби боявся злякати примарну здогадку. - Але щось тут не те. Кров ще не згорнулася, вона свіжа. Але ж вісник замість Арденса я отримав ще вчора. Значить, її, свіжу, помістили тут спеціально для нас, - поспішно пояснив слідопит. Він, здається, нарешті зрозумів план брата імператора. -  Ось побачиш: це чергова пастка, постановка, якою Бальтазар бажає і сліди злочину замести, і прибрати найбільшу загрозу для його престолу. Він заманив Арагварда в замок Арденса, щоб повісити на нього вбивство брата, а тепер запрошує туди і нас, щоб ми ліквідували Арагварда. Чи ж Арагавард нас - також непоганий варіант. Урхів ляльковод не вгамовується. Так що прибери поки те закляття, що ти вже точно сплів і приготувався використати наосліп. Якщо ти зопалу вб'єш Арагварда, то знищиш останнього сина Багратіона і сам втрапиш на шибеницю. Бальтазар же станцює танець леруанських дикунів на ваших могилах. Бо ж навіть коли воскресне Багратіон, спадкоємців у нього уже не буде, так що престол врешті-решт  дістанеться все одно Бальтазару і Алараю.

 

Бахтієор сплюнув і прибрав з руки блискавку чистого світла. Кров Арденса вплинула на нього як червоний прапор на бика, викликаючи лють і повністю відключаючи мізки. Але висновок Дарка трохи охолодив запал. Наламати дров зараз було б украй необачно.

 

- Гаразд. Давай у замок Арденса.

- І...

- Та зрозумів я. Бити без розбору не буду!

 

 

І відразу після перенесення Бахтіоєр зрадів проникливості друга. Тому що після картини, яка їм відкрилася, його першим бажанням було запустити чимось вбивчим прямо в Арагварда. Нехай і в спину, як боягуз, аби вбити, покарати, помститися!

 

Адже прямо перед ними лежав закривавлений Арденс, а  над ним,  з Дракомортом в руці, застиг Арагвард...

 

Бахтієор потер руку об штани, бо на ній вже танцювала чергова блискавка, що ніби сама хотіла вразити зрадника. Але й секунди зволікання вистачило на те, щоб зрозуміти, що Дарк мав рацію: це теж постановка. Постановка поспішна і неакуратна, явно розрахована саме на запальність та засліплення Бахтієора. І вона майже вдалася!

 

Арагвард різко обернувся на звук. Він був приголомшений і розгублений, кинджал відразу випав з його руки. Але потім старший син Багратіона прийшов до тями і твердо промовив, показуючи пусті долоні:

- Спокійно! Я знайшов його таким. Викличте цілителів! Я зараз все поясню!

 

Дарк уже опинився біля Командира, намацуючи його пульс. Адже тіло було ще теплим, немов поранення сталося секунду тому!

А Арагвард продовжив говорити:

- Я знайшов Арденса уже таким, але на ньому було закляття стазису. Та тільки я підбіг, як стазис зник. З рани заструменіла кров, тож я вийняв кинджал і застосував кровозатворне закляття... Але ж це Дракоморт, вірно? Тож надії все одно немає...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍