Меланія Арт - Незамінна для нього, Меланія Арт

Звісно, я була на сьомому небі від щастя і з радістю прийняла його пропозицію.

На розробку концепції, ремонт, пошук викладачів, рекламну компанію та інші організаційні питання у нас пішло майже п'ять місяців. Але місяць тому, саме в мій день народження 16 листопада ми нарешті відкрили "Школу мистецтв імені Дем'яна Григоренка". Ми вирішили назвати школу на честь брата Ярослава, щоб назавжди зберегти пам'ять про нього. Батько Яра був на відкриті і не зміг стримати сліз, коли ми зробили невелику презентацію, присвячену пам'яті про молодого щирого хлопця, який пішов з нашого світу надто рано.

На відкритті були мої батьки та Назар з Євою. Наші стосунки стали теплішими, але ще є над чим працювати. Я не тримала на них зла, але ми багато пропустили в житті один одного. Як сказала одного разу Єва (вона, до речі, виявилася психологом, якого Яр колись відправив на допомогу моєму братові) – час лікує все, тож потрібно не закриватися і трохи почекати. Впевнена, що вона має рацію.

Вдовенків посадили не так давно. Ярослав гарно постарався, тож вони обоє отримали максимальний термін ув'язнення. Чи стало мені легше після цього? Однозначно. Але все ж я перегорнула цю сторінку, не хочу отруювати свою душу ненавистю. Вони отримали саме те, чого заслуговують. Назара виправдали повністю, але, здається, він на це навіть не звернув уваги. З допомогою Єви він навчився жити по-новому, тож ні колишні друзі, які раптом вирішили знову себе проявити, ні люди з університету, які запрошували відновити навчання, його абсолютно не цікавили.

– Еллі, я вдома, – мої думки перервав голос коханого, який нарешті прийшов з магазину.

– Ти в Америку літав за соусом, любий? – пожартувала, адже відправила Марка в магазин ще годину тому.

– Не зовсім, але туди було б скоріше дістатися, ніж відстояти чергу в нашому супермаркеті, – промовив нарешті біля мене, цілуючи в щоку. – До речі, в черзі були одні чоловіки. Це у вас колективне помутніння розуму перед святом, що ви обов'язково забудете щось купити, чи спеціальна операція, яка зветься "провчи чоловіка за всі нерви, що витріпав за рік"?

Я лише гмикнула на ці його слова і не стала відповідати. Нехай сам думає, розумник такий.

Цього разу ми вирішили зустрічати Новий рік лише вдвох, не рахуючи Ігнатика. Друзі пропонували зібратися всім разом, але ми хотіли побути наодинці.

За декілька хвилин до півночі ми відкрили пляшку шампанського. Не так давно я розповіла Марку, що хочу повторити традицію, яку бачила в багатьох фільмах – написати бажання на клаптику паперу, спалити і висипати попіл в келих, щоб випити це все разом у момент настання Нового Року. Знаю, що дурня, але завжди мріяла це спробувати, тож Марк мене підтримав.

Ось цей момент і настав. Я швидко написала декілька речень, в яких просила здоров'я та щастя всім близьким, а також вписала заповітне "залишитися з Марком на все життя". Мій коханий впорався набагато швидше, тому сидів і з посмішкою спостерігав за мною.

– Ну що, спалюємо? – спитала, коли на годиннику було 23:59.

– Ти перша, – таємничо відповів.

Я взяла запальничку, обережно підпалила клаптик та заворожено спостерігала за його тлінням. Коли справа була зроблена, я протягнула запальничку Марку.

– Твоя черга, давай швидше, адже залишилось декілька секунд.

– Ні, Еллі, щоб моє бажання справдилося, мені потрібно не палити його, а віддати тобі. 

Він встав зі свого місця, щоб опустився переді мною на одне коліно

– Прочитай, – охрипло сказав і протягнув папірець, який був складений навпіл.

Я відкрила і вже не могла стримати сліз. На ньому було написано: "Станеш моєю дружиною?".

Це найромантичніше, що взагалі зі мною траплялося в житті.

– Еллі, я чекаю відповіді, – занепокоєно промовив Марк, який все ще стояв переді мною.

– Господи, звісно, так! – радісно прошепотіла. – Так-так-так! Марку, я кохаю тебе, – вже більш впевнено продовжила.

Мій тепер вже наречений різко підірвався і потягнув мене за собою, щоб в наступний момент закружляти разом зі мною по кімнаті.

– І я тебе кохаю, Еллі, – сказав, а потім шалено поцілував.

В цей момент на з вулиці почали долинати радісні крики людей, а годинник вже показував 00:00.

Це найкращий початок нового року!

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно