Петро Мірчук - Українська Повстанська Армія 1942-1952

теренознавство, наука про зброю, організація військова, дисциплінарний правильник, внутрішня служба, військова господарка й рахівництво, піонірська служба, маскування, санітарна служба, танкова справа, протилітакова оборона і, крім цього, ідеологія українського визвольного руху, та основи служби безпеки. Крім теоретичних викладів відбувалися весь час практичні вправи, досить часто - в правдивих боях з дійсним ворогом.

Факт великої кількости в складі викладачів наддніпрянців, недавніх старшин Червоної Армії, не припадковий і відповідав станові всього старшинського складу УПА.

Під політичним оглядом - Українська Повстанська Армія, як це вже відмічувано, підпорядковується Українській Головній Визвольній Раді, УГВР, як підпільному урядові України. УГВРаді з цього титулу належить право признавання старшинських ступенів членам УПА, затверджування керівних старшинських постів та признавання відзначень за хоробрість командирам і бійцям УПА.

Відносно останнього, то в УПА існують такі відзначення:

1. Відмічення;

2. Похвала;

3. Бронзовий Хрест Бойової Заслуги;

4. Срібний Хрест Бойової Заслуги ІІ-ої кляси;

5. Срібний Хрест Бойової Заслуги І-ої кляси;

6. Золотий Хрест Бойової Заслуги ІІ-ої кляси;

7. Золотий Хрест Бойової Заслуги І-ої кляси.

Ці відзначення "за виявлені в боях мужність і героїзм, за видатні заслуги у керуванні боротьбою відділів УПА проти окупанта" признається тільки воякам УПА. Їх було введено наказом Головного Командування УПА 3 грудня 1943 р.

Крім цього є ще відзначення, що їх наділюється воякам УПА і цивільним особам "За видатні заслуги для національно-визвольної революційної боротьби українського народу":

1. Срібний Хрест Заслуги,

2. Золотий Хрест Заслуги,

3. Медаля "За боротьбу в особливо важких умовах", введена постановою УГВР з 6 червня 1948 р. "для відзначення особливої мужности революціонерів і повстанців та їхніх особливих заслуг для справи визволення України".

Першим старшиною УПА, відзначеним Золотим Хрестом Бойової Заслуги 1-ої кляси був майор Яструб (Дмитро Карпенко), наддніпрянець, кол. старшина ЧА, організатор чужонаціональних куренів УПА, командир "Сіроманців", що загинув 17. 12. 1944 при наскоці на Стрілиська Нові.

4. КОРОТКІ ДАНІ ПРО КОМАНДИРІВ УПА НА КЕРІВНИХ ПОСТАХ

1. Головний Командир УПА ген. Тарас Чупринка.

Правдиве прізвище ген. Тараса Чупринки - Роман Шухевич. Народився 1907 р. в містечку Краковець, Яворівського повіту, в Галичині. Середню освіту закінчив у філії Української Академічної гімназії у Львові, після чого студіює на львівській Політехніці.

В 1923 р., маючи заледве шіснадцять літ, вступає в ряди Української Військової Організації (УВО). В 1925-29 рр. організує і керує різними бойовими акціями проти польських окупантів, беручи, між іншим, особисто участь в 1926 р. у вдалому атентаті на польського куратора Собінського.

В 1929 р. вступає до ОУН як один з перших її членів і займає довгий час пост Бойового Референта в Крайовій Екзекутиві ОУН. Одночасно бере живу участь у пластовому житті, належачи до найвизначніших членів пластового куреня "Лісові Чорти" та куреня старших пластунів "Чорноморці", та з пристрастю займається всіми родами спорту, здобуваючи в Запоріжських Іграх 1923 р. два перші місця та встановляючи українські спортові рекорди в бігу з перешкодами на 400 м. і в плаванні на 100 м., а в 1933 р. перше місце в лещетарському бігу сеніорів.

Покликаний до польського війська студіював старшинській школі, з якої однак по кільканадцяти місяцях його як політично підозрілого усувають і останні місяці своєї дворічної служби він проводить звичайним гарматчиком в одному з польських військових гарнізонів на Волині. Свої військові студії доповнює Шухевич на різних військових курсах закордоном, виїжджаючи туди кількома наворотами з доручення Проводу ОУН. В 1930 р. закінчує там курс для вищих старшин.

В 1932 р. керує нападом боївки ОУН на почту в Городку Ягайлонськім, в зв'язку з чим був арештований, одначе після слідства, яке не дало ніяких матеріялів для суду, був звільнений. В 1933 р. як бойовий референт Краєвої Екзекутиви ОУН організує атентат на большевицький консулят у Львові, виконаний М. Лемиком.

В 1934 р. бере участь в організуванні атентату на польського міністра Пєрацького. В зв'взку з цим його арештовано й відставлено до концтабору в Березі Картузькій, звідки перевезено знов до тюрми і засуджено на 6 літ тюрми. В 1938 р., звільнений завдяки амнестії з тюрми, переходить в Карпатську Україну, де під прізвищем чотаря Щуки займає в штабі Карпатської Січі пост старшини для окремих доручень.

В 1939-40 рр. працює в Проводі ОУН як Референт Зв'язку з Українськими Землями в СССР. Член Революційного Проводу ОУН та учасник ІІ. Великого Збору ОУН, обіймає Шухевич після ІІ. Збору пост Крайового Провідника українських земель в ГГ та стає одночасно найактивнішим членом Головного Військового Штабу ОУН.

В 1941 р. він як майор Тур-Шухевич очолює Український Легіон, який 30. червня 1941 р. входить до Львова. Відмовивши на знак протесту проти заарештування українського Тимчасового Державного Управління послуху німецькій військовій владі, Шухевич був заарештований і засуджений на кару смерти, але того присуду німці не виконали. Опинившись знову на волі як командант допоміжної поліційної частини для боротьби з большевицькими партизанами на білоруському Поліссі, Шухевич, в контакті з Шелестом - В. Сидором, організує перехід відділів української допоміжної поліції на Поліссі й Волині до УПА, в зв'язку з чим німці, - цим разом гештапо, - арештують його на початку 1943 р. вдруге і вдруге засуджують на кару смерти. Та Шухевич, одержавши до тюрми таємно зброю, виривається на волю, рятуючись так перед екзекуцією. Безпосередньо після втечі з тюрми він стає членом Проводу ОУН як Військовий Референт.

В серпні 1943 р. ІІІ. Надзвичайний Великий Збір обирає Шухевича-Тура головою Бюра Проводу ОУН. У вересні 1943 р. зі створенням посту Головного Командира УПА, Шухевич рішенням ГВШ УПА як Головного Командування УПА, обіймає цей пост, як пполк. Тарас Чупринка. Як Головний Командир УПА і Голова Бюра Проводу ОУН він бере керівну участь в підготові на Волині І. Конференції Поневолених Народів та в самій Конференції.

Постановою УГВР з 9. лютого 1946 пполк. Т. Чупринка був підвищений до ступня генерала.

В липні 1944 р. бере участь в І. Великому Зборі Української Головної Визвольної Ради, де був обраний Головою Генерального Секретаріяту УГВР, займаючи пост Головного Секретаря Військових Справ, під псевдом Роман Лозовський.

На постах Голови Генерального Секретаріяту УГВР, Генерального Секретаря Військових Справ, Головного Командира УПА та Голови Проводу ОУН на Українських Землях Роман Шухевич (Лозовський-Т. Чупринка-Тур) в 1944-1950 рр. керує визвольно-революційною боротьбою багатотисячної УПА, широкого збройного підпілля, підпільної