Мирослава Русава - Чи так страшен вовк, коли є дракон?, Мирослава Русава

Не дивлячись на перше враження, Зак виявився хлопцем неймовірно сором'язливим і небалакучим. До самого заходу сонця ми сиділи на порозі будинку Ярослава, чекаючи повернення наставників у повній тиші.

Хлопець здався першим. Тільки останні промені сонця забарвили небо в рожевий, як він підвівся, і щось невпевнено пробурмотівши піднос, попрощався. Я ж тільки зараз брела вуличками прислухаючись до стрекоту коників.

Далі, вглиб Січі, до мелодії природи долучався віддалений ніжний спів та звуки місцевих гітар – "кобз" і "бандур". Прохолодний вітер тріпав моє коротке волосся, шелестів листям.

Хоча на календарі вже початок осені, ночі, як і раніше, такі ж світлі і теплі. У деяких вікнах, як і раніше, сяяли вогники, сповільнюючи все підстувавшу темряву.

Яка прекрасна Хортиця! Як я рада, що мені пощастило потрапити сюди…