Андіона Гобой - Саморозвиток через пізнання себе, Андіона Гобой

Давайте подивимося правді в очі і перестанемо себе обманювати: ради нас самих. Правильно оцінювати себе і цей світ важливо, щоб жити а не виживати. В цьому світі йде боротьба за виживання і положення яке зачасту виборюється грязними методами. Світ егоїстичний та жорстокий бо кожна людина доклала до цього зусилля. Світ ілюзій-все побудовано на обмані, а тому несправжнє; тому що справжнє-це те що побудовано на правді і свободній волі( де не було насилля). Наскільки світ херовий я дізналася в повній мірі нещодавно, хоча і раніше про це знала але ці сюрпризи які підкинуло мені життя ледве не звели мене з розуму. Я воліла б того не знати, бо це змінило мене: так і буває коли твій світогляд підвергається атакам нових знань. Моя мрія обернулася для мене кошмаром саме тому, що я тікала від проблем замість того щоб їх вирішувати. Солодко прельщала перспектива спокійного життя, але замкнулися двері клітки за мною. Раніше я думала, що життя з мамою то тюрма, але я не знала справжньої тюрми;вона ж бо просто хотіла щоб я стала кращою і мала життя на яке заслуговую та я вперто її не слухала. Пішовши на союз, який ізначально був фікцією, бо там не було любові а лиш вигода-я ступила на опасну дорогу від якої мати мене рік застерігала. Далеко поїхавши я зрозуміла свої помилки, яка цінність була моя сім’я яка любила мене жертвенною Любов’ю, а я натомість була невдячним дівчиськом. І зрозуміла що цей нинішній союз звичайне захоплення було, як і в інших романах котрі були не довгі але палкі. А моя справжня і єдина любов до першого чоловіка-я однолюбка, яка просто була німфоманкою доки не зрозуміла що зраджувати означає втратити людину яка приймає мене і дорожить мною як ніхто інший. Ах, як часто в молодості ми припускаємося низки помилок і в етоге залишаємося з цією проблемою сам на сам, бо завдяки своєму скверному характері втратили всіх хто міг би підтримати і виручити в тяжкі часи. Як виправити фатальну помилку? Повернутися до того від чого тікав і боротися за своє майбутнє; не інакше і чим раніше тим краще, аби не втратити все остаточно. Бог створив нас вільними і зберегти цю свободу необхідно для того, щоб ти значив щось як особистість. Як мало цінності ми маємо в очах інших людей і всі намагаються тебе осудити хоча і самі не кращі. Люди звикли підмічати погане, а хороше-наче того й не було і дякую не скажуть: скажуть зробив хороше ради вигоди а не просто так і ти завжди не такий як того хочуть( проте всім не вгодиш, тож не намагайся а краще живи по совісті не очікуючи нічого взамін). Часто нас не розуміють навіть власні батьки. Якби люди розуміли що всі різні і кожен має право на самовираження, якби поважали чужі ідеали то в світі запанувала б гармонія. Життя непередбачуване, ніколи не знаєш в якій ситуації опинишся і чи не вчиниш так само погано. І я досі не підозрювала на що здатна, але в цей час моя темна сторона(яка є в кожного) сильно проявила себе хоча і ради захисту мрії й істинної любові,-я розумію що вчиняти погане навіть ради чистого і прекрасного також являється гріхом. Та я не стала ненавидіти чи жаліти себе, як зазвичай коли зроблю неправильно,я прийняла істину про себе і цей світ і вирішила застосовувати темну сторону в боротьбі лиш за справедливе добро. Намагаюся оптимістично відноситися до випробувань і уроків Божих, бо знаю що без цього ніяк-того що Небесами призначено, того не уникнути. Я помилилася Болгарія не стала для мене домом ані прихистком; я усвідомила що неможливо досягти щастя втікаючи від чогось або когось і тому вина тяготить приносячи страждання. Боротися доведеться так чи інакше за те чи інше, але краще це робити не на чужині-от що я зрозуміла. Помилки треба виправляти, щоб стати кимось і не опозорити свого роду, тільки тоді можливий духовний ріст: коли більше не повторюєш помилки. Поживши півроку в Болгарії я усвідомила що моя країна найкраща, бо рідна і як чистий діамант; тоді як болгари недосвідчені нечистоплотні егоїсти, які деградують і тому їх нація іде на вимирання. Єдине що мають, то курорт який їм дала матінка-природа але таку красоту засмічують( добре лише зробили, що заводи знищили які повітря забруднювали). Вони хвастаються що азбуку створили, але нині не хочуть істину визнати що знає весь світ( як Росія чинить геноцид над Україною, а вони дебіли люблять руський народ який допускає страхіття, лиш тому що цар руський їх колись освободив). Болгари шукають вигідного життя без великих зусиль, проте як бачимо своєю хитрістю не багато вони досягли. Я пишаюся своєю Україною і те що я їх частинка, бо навіть дурні болгари шукають родства з нами; настільки ми величні що болгари розповідають про спільне коріння з українцями. Сім’я в якої я жила щодня п’ють і третирують один одного, головне щось вимагають один від одного але ніхто нічого не збирається міняти і це такий собі замкнутий круг а всі вони хочуть кращого життя. Були б нормальна сім’я, якби навчилися чути один одного і дбати про благо кожного, але тут кожен думає про. себе а не про благо всіх( так і в суспільстві чинить людина). Отець працює і всіх забезпечує бо мати хвора раком дома виховує дочок дорослих і опікує так що 30-ти річні досі незаміжні і безробітні; одна не працює бо має шизофренію на почві розбитого серця яку її мати ще й неправильно лікує, а інша-просто тому що лінива і поведінка розпущена. А син цієї матері, то окрема тема. Разом і з ними і він збожеволів й закрився від людей да так,що всі його ненавидять, а сім’я яка його любить-для нього вороги хоча він так схожий на матір яку так ненавидить(цікаво що в житті таке часто можна зустріти, ми схожі стаємо до тих до кого відчуваємо сильні емоції). На принципі цієї сімейки я хотіла показати уродливу сторону цього світу. Є звісно і прекрасна, але всі лаври не заслужено дістаються багатіям, які розгадали секрет системи(яку частково побудували) і піднялися на  п’єдестал. Людська система побудована з давніх часів на брудних затіях і борців проти неї знищують або оманою змушують відступити. Князь тьми-сатана зробив так, щоб слабких підкупити і звести з праведного путі а сильних знищити або відволікти на інше аби вони не докопалися до істини. Бог, Творець усього живого-лиш на Нього надія, бо лиш Він в силах перемогти диявола якого колись породив. Це все я веду не до того щоб осудити когось, а для того щоб люди побачили свої помилки і змогли їх виправити. З недавніх пір я учуся смирення і зрозуміла одну істину, як оправдати а не осудити:всі люди слабкі і  від тої слабкості припускаються низки помилок і вони вірять що не було іншого виходу для досягнення своєї цілі. Я-та що говорить, бо більше немає кому:ніхто не насмілиться і я кайфую від того, що своїми словами доставляю їм неудобства. Це мої маленькі кроки на шляху до реформ, які розіб’ють цю систему вщент: цеглина за цеглиною. Всі ми прагнемо до спокійного щасливого життя проте не вчиняємо правильно як того вчили нас батьки, бо система розчарувавши нас з ранніх літ самостійного життя, змушує діяти по рощоту. І цим ми заражаємо все суспільство і наступні покоління, обрікаючи їх на страждання. Дехто прагне до ідеалу і це їх велика помилка, бо ідеалу не існує в цьому світі-земля проклята під владою гріха(якому люди піддаються замість того щоб от вергнути і розірвати порочний круг). Повірте ніякі земні ізвращенні насолоди не варті того, щоб втратити щось таке близьке цінне та дороге серцю. Варто завжди стежити за своїми вчинками, бо вони впливають не лише на нас а й на тих кого ми зустрічаємо на своєму шляху. Зберегти незалежність важливо-це не лише наше право від народження, але й влада вершити великі справи:головне не заходити задалеко, бо незалежність неповинна досягатися порабощанням інших.