Вахтанг Теймуразович Кіпіані - Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР, Вахтанг Теймуразович Кіпіані

кодексу Російської РФСР вам оголошуються повністю і роз’яснюються. Поряд з цим вам також роз’яснюються ваші права обвинуваченого, передбачені статею 142 Кримінально-процесуального кодексу Української РСР.

Покажіть, ви зрозуміли, за вчинення якого саме злочину вам пред’явлено обвинувачення, чи зрозумілі вам зміст статей 62 Кримінального кодексу УРСР і 70 Кримінального кодексу РРФСР та ваші права обвинуваченого, передбачені статею 142 Кримінально-процесуального кодексу Української РСР.

ВІДПОВІДЬ. Обвинувачений Стус знайомитись з постановою про притягнення його по справі як обвинуваченого відмовився. Текст постанови йому було оголошено слідчим. Разом з цим йому були роз’яснені права обвинуваченого, передбачені ст. 142 Кримінального кодексу Української РСР, і запропоновано дати відповідь по суті поставленого запитання. Відповідь по суті поставленого запитання обвинувачений Стус відмовився давати і заявив, що участі в слідстві не воліє брати, всі необхідні пояснення буде давати лише у відкритому судовому засіданні з участю представників радянських і міжнародних Хельсінських груп, Світового Конгресу вільних українців, Міжнародної амністії та Пен-клубу.

ЗАПИТАННЯ. Згідно постанови від 21 травня 1980 року про притягнення вас як обвинуваченого, ви звинувачуєтесь у тому, що, будучи судимим 7 вересня 1972 року за проведення антирадянської агітації і пропаганди, не стали на шлях виправлення і, відбуваючи додаткову міру покарання в 1977–1979 роках у селищі імені Матросова Магаданської області та мешкаючи в місті Києві, з метою підриву й ослаблення Радянської влади систематично займались поширенням наклепницьких вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, виготовленням, збереженням та розповсюдженням літератури такого ж змісту.

Чи визнаєте ви себе винним у скоєнні вами злочину, передбаченого статею 62 ч. 2 Кримінального кодексу Української РСР і статей 70 ч. 2 Кримінального кодексу Російської РФСР, суть якого викладено в зазначеній постанові про притягнення вас як обвинуваченого?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на поставлене запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. Покажіть, при яких обставинах ви виготовили названі в постанові про притягнення вас як обвинуваченого документи: лист, адресований члену Президії Верховної Ради Союзу РСР та т. зв. заяву в Прокуратуру Української РСР?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. Кого ви знайомили з названими вище документами?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. З якою метою ви виготовили лист, адресований члену Президії Верховної Ради Союзу РСР та т. зв. заяву в Прокуратуру Української РСР?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. В названому документі, адресованому одному із членів Президіума Верховної Ради Союзу РСР, ви паплюжите демократичні основи радянського суспільства, наклепницьки стверджуєте, що в нашій країні нібито порушуються закони з боку офіційних державних органів, чиниться беззаконня й насильство.

Що ви можете показати відносно цих наклепницьких тверджень?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на поставлене запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. На допиті сьогодні, як і на попередніх допитах, ви ухиляєтесь від відповіді на поставлені вам конкретні запитання, заявляючи, що не волієте брати участь у попередньому слідстві по своїй кримінальній справі. Вам роз’яснюється стаття 40 Кримінального кодексу Української РСР, у відповідності з якою чистосердечне покаяння в своєму злочині, а також сприяння органам слідства в розслідуванні злочину є пом’якшувальними обставинами кримінальної відповідальності.

Що ви можете показати з цього приводу?

ВІДПОВІДЬ. На це запитання обвинувачений Стус побажав викласти відповідь власноручно, і йому така можливість надається.

Мені пред’явлено звинувачення в скоєнні державного злочину. Я літератор, учасник правозахисного і демократичного руху. Я не вбивав мільйони людей, як беріївські посіпаки, не судив людей за діяльність, елементарно гарантовану Декларацією прав людини і Хельсінськими документами, не садив здорових людей до божевільні, як це робить КДБ на протязі останніх років. Отож усякі розмови про скоєння мною злочину є смішні.

21. V.80 р.

В. Стус

Протокол прочитав, мої відповіді на питання наведено точно.

В. Стус

Підписувати 1–3 сторінки протоколу допиту обвинувачений Стус безпідставно відмовився.

Старший слідчий Слідвідділу КДБ УРСР

майор Селюк

Помічник Прокурора Української РСР

Аржанов

ПРОТОКОЛ

додаткового допиту обвинуваченого

місто Київ

23 травня 1980 р.

Старший слідчий Слідчого відділу КДБ Української РСР майор Селюк в приміщенні Слідчого відділу КДБ УРСР, кабінет № 20, з додержанням вимог ст. ст. 143, 145 і 146 КПК УРСР допитав обвинуваченого: Стус Василя Семеновича, 1938 року народження.

Допит почато в 14 год. 45 хв.

Закінчено в 16 год. 35 хв.

ЗАПИТАННЯ. Під час обшуку 10 лютого 1978 року в вашій квартирі за адресою: Магаданська область, Тенькінський район, селище імені Матросова, вулиця Центральна, будинок № 37, кімната 3 серед інших документів був вилучений рукописний лист, виконаний російською мовою на двох аркушах білого нелінованого паперу, текст якого починається зі слів: «Уважаемый Петр Григорьевич! Ваше имя мне хорошо известно — …» і закінчується словами: «…Но основное бремя ложится все же на нас». Цей лист пред’являється вам для огляду й ознайомлення.

Покажіть, хто являється автором та виконавцем цього листа?

ВІДПОВІДЬ. Ознайомившись з пред’явленим йому листом, обвинувачений Стус заявив, що відповідати на поставлене запитання відмовляється.

ЗАПИТАННЯ. З тексту названого листа, зокрема з того, що в ньому від першої особи списується ваш арешт у січні 1972 року та інші події з вашого життя, вбачається, що його автором являєтесь ви.

Що ви можете показати відносно цього?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на поставлене запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. Поясніть, що спонукало вас до написання зазначеного листа, де, коли, при яких інших обставинах та в скількох примірниках ви його виготовили?

ВІДПОВІДЬ. Відповідати на запитання відмовляюсь.

ЗАПИТАННЯ. В тексті зазначеного листа до Петра Григоровича ви вказуєте, що 13 січня 1977 року вас вивезли «из мордовских спецлагерей»