Юрій Андрійович Міцик - Корсунь козацький

и сіножати и з иншими угодиями, до того грунту приналежние, которое все сливе Леска Опанасенка, зятя моего, еще и двор мой власний з грунтом, нікому не заведенний в місті Корсуні, недалеко церкве святого Спаса и в Притилцях ліс з ставком и з греблею и з иншими угодиями, прозиваемий Швайков, моєму небощику гспдну Игнатию от Стецюка на три сорокоусти за душу Стецюкову, жони и дочки его наданий, которий Стецюк купил был ліс той у небощика Шванки. Тое все до обытели стой видубицкой надаю вічними часи за преставлшуюся дочку мою Феодору, при обытели той похованную, аби еї в поменник видубицкий вписали и отца Игнатия, мужа моего, и отца Григория, Демяна, Леонтия, Евфимию и мене, Агафию, а тиї всі грунти и угодия волно уже будет отцу игумену видубицкому яко посессору и всей братиї як хотіт заживати, дати, продати, даровати, кому изволят, бо я уже всіх тих грунтов зо всіми своїми родичами и повиноватими вічне зрікаюся и не маю уже до них ані я, ані хто инний, як з кревних наших, так и з чужих німало (?) втручатися под утратою чести и всей кожного худоби неотпустно.

Діялося в монастиру Видубицком року и мця и дня вишписанного 1711 юля 20 при людях зацних и віри годних, з которим рукою власною подписуюся».

В подлинном подпис руки таков: «Иерей Феодор, презсвитер дацковский, на тот час прилучившийся в Києві, подписую рукою власною.

Йван Бойковский, войт звіринский, з всею громадою.

Иеромонах Касиян, сповідник, при смерти небожку Феодору сию слушавий исповеди, рукою власною.

Агафия Савовна Игнатовая, попадя и жителка корсунская, не уміючи писат крест ст. пишу +

Мария Григориева, попадя и (...)*кая невістка Агафиїна ст. крест пишу +

Остап Безражицкий, староста животовский, рукою власною. Евдокия Стефаниха Иртиха, жителка корс[унская] ст. крест пишу +».

(НБУ. — ІР. — Ф. 160. — № 244. — Арк. 318—318 зв. — Копія середини XVIII ст. Тексту передує запис копіїста: «Надание на монастир вид[убицкий] футора в Корсунском повіті в селі Ситниках подле Цибого грунту, со всіма угодиями от Агафії Савовни, попаді корсунской».)

Примітки
1

Залізняк А. Нариси стародавньої історії України. — К., 1994. — С. 87—89.

(обратно) 2

Там само. — С. 91.

(обратно) 3

Літопис руський. — К., 1989. — С. 87; Полное собрание русских летописей. — СПб., 1863.— Т. 15. — С. 146.

(обратно) 4

Овсієнко А. Г. Залишки давньоруських оборонних споруд ХІ-ХІІ ст. на території Корсунь-Шевченківського району Черкаської області // Корсунський часопис (далі — КЧ). — 1994. — № 1. — С. 13—19.

(обратно) 5

Літопис руський... — С. 349, 351.

(обратно) 6

Знциклопедический словарь Брокгауза и Єфрона. — СПб., 1901. — Т. 31. — С. 547.

(обратно) 7

Історія міст і сіл Української РСР. Черкаська область. — К., 1972. — С. 383.

(обратно) 8

Slownik geograficzny Królewstwa Polskiego і innych krajów. — Warszawa, 1884. — T. 5. — C. 35.

(обратно) 9

Бойко А. В. Південна Україна останньої чверті XVII століття. — Запоріжжя, 1997.-Ч. 1.— С. 131.

(обратно) 10

Степенькіна П. Я. Історія Корсунщнни в літописах // КЧ. — 1994. — № 1. — С. 3—4.

(обратно) 11