Волтер Айзексон - Стів Джобс

Маркула також почувався ображеним, хоч, як завжди, не втрачав самовладання:

— Він улаштував усе так, що п’ятеро висококласних фахівців пішли з компанії разом із ним. Так не робиться. Це було не по-джентльменськи.

За вихідні дирекція та керівники середньої ланки переконали Скаллі, що Apple має оголосити війну її співзасновнику. Маркула зробив офіційну заяву, в якій звинувачував Джобса у діях, «що суперечили його заявам про незалучення у свою компанію будь-яких ключових осіб Apple». Він також лиховісно додав: «Ми розглядаємо варіанти адекватних кроків у відповідь». Wall Street Journal написав тоді, що Кемпбел був «приголомшений і шокований» поведінкою Джобса.

Після зустрічі зі Скаллі Джобс уважав, що все пройде гладко, тож зник із поля зору. Але, почитавши газетні статті на цю тему, відчув, що мусить зреагувати. Він зателефонував кільком улюбленим журналістам і запросив їх до себе додому, де збирався пояснити своє бачення справи. Потім зателефонував Енді Каннінґем, яка займалася роботою з громадськістю при Реґісі Мак-Кені.

— Я приїхала у його невмебльовану садибу у Вудсайді, — пригадує Каннінґем, — та застала його на кухні зі своїми п’ятьма колегами, а кілька репортерів крутилися біля дому.

Джобс їй розповів, що збирався незабаром провести повноцінну прес-конференцію, але вже зараз почав зливати деяку підривну інформацію про Apple. Енді Каннінґем була шокована.

— Стіве, облиш, це погано закінчиться, — сказала вона.

Джобс прислухався до поради і відмовився від тієї затії. Він вирішив дати журналістам лише копію заяви про звільнення та обмежитися кількома нейтральними коментарями.

Джобс збирався надіслати поштою свою заяву про складання своїх повноважень, але С’юзан Барнс переконала його, що то буде не надто ввічливо. Тож він під’їхав до будинку Маркули, де в той момент також був Ел Айзенстат. Чверть години тривала напружена розмова, а потім зайшла Барнс, яка чекала Стіва назовні, і забрала його, перш ніж він устиг сказати щось непоправне. Він лишив листа, написаного на Macintosh та роздрукованого на LaserWriter.

17 вересня 1985 року

Шановний Майку,

у сьогоднішній вранішній газеті я прочитав, що Apple розглядає можливість усунення мене з посади президента. Мені невідоме джерело цієї інформації, але воно вводить в оману громадськість і нечесне щодо мене.

Ви, мабуть, пам ’ятаєте, що на раді директорів минулого четверга я заявив про свої плани започаткувати нову компанію й у зв’язку з цим готовий був залишити посаду президента.

Рада відмовилася прийняти мою відставку і попросила відстрочити її принаймні на тиждень. Я погодився з огляду на зацікавлення ради співпрацею з моїм новим проектом і навіть можливим інвестуванням у нього. У п’ятницю, після того як я повідомив Джона Скаллі, хто до мене приєднається, він підтвердив бажання Apple й надалі обговорювати можливу співпрацю з моїм новим підприємством.

Однак у підсумку схоже, що компанія обрала ворожу позицію щодо моєї нової справи. У зв’язку з чим я наполягаю на негайному прийнятті моєї відставки.

Як вам відомо, нещодавня реорганізація компанії залишила мене без роботи та навіть без доступу до інформації. А мені ж тільки тридцять, і я все ще хочу бути корисним і чогось досягати.

Після усього, що ми разом здобули, я хотів би, щоби ми розійшлися гідно і по-дружньому.

Щиро ваш Steven P. Jobs

Коли працівник служби забезпечення зайшов до кабінету Джобса, щоби спакувати його речі, на підлозі лежало фото. На світлині Джобс і Скаллі мило бесідували, там також був підпис семимісячної давнини: «За грандіозні ідеї, надзвичайний досвід та неймовірну дружбу! Джон».

Скло у рамці було все у тріщинах: перед тим як піти, Джобс примусив це фото пролетітися кімнатою. Відтоді він більше ніколи зі Скаллі не розмовляв.

Коли про відставку Джобса було оголошено, акції Apple піднялися на цілий пункт, або майже на сім відсотків. «Акціонери Східного узбережжя завжди непокояться, коли компанією керують хлопці з Каліфорнії, — пояснював ситуацію редактор спеціалізованого видання. — Після того як Возняк і Джобс усунуті, акціонерам стало спокійніше».

Однак Нолан Бушнел, засновник Atari, який ще десяток років тому був наставником Джобса, сказав Time, що згодом компанія зрозуміє, як багато вона втратила з відходом Стівена Джобса. За словами Бушнела, було втрачене основне джерело натхнення компанії.

Після кількох безуспішних спроб досягти порозуміння з Джобсом Скаллі та дирекція Apple вирішили подати на нього в суд «за порушення зобов’язань щодо конфіденційності». У позовній заяві були вказані всі проступки, в яких його звинувачували:

Недотримання своїх зобов’язань перед Apple щодо нерозголошення конфіденційної інформації, під час виконання ним своїх обов’язків президента ради директорів компанії… та вдаючи вірність інтересам Apple…

а) таємно планував утворення, яке стало би конкурентом Apple;

б) таємно планував, що його конкуруюче підприємство нечесно скористається ідеєю Apple з проектування, розробки та розповсюдження NeXT Generation Product;

в) таємно переманив ключових працівників Apple.

На той час Джобс володів 6,5 мільйона акцій Apple, тобто одинадцятьма відсотками компанії, що вартувало більше 100 мільйонів доларів. Він почав продавати свої акції і за п’ять місяців позбавився їх усіх, залишивши тільки одну, що давало йому право відвідувати зустріч акціонерів (на той випадок, якби йому цього заманулося). Він був розлючений, і це вплинуло на його запал до творення, як би він те не називав, компанії-конкурента.

— Він дуже злився на Apple, — каже Джоана Гофман, яка скоро пішла працювати на нову компанію. — Націлюючись на освітній ринок, де Apple була доволі сильно представлена, Стів просто мстився. Він це робив через помсту.

Джобс, звісно, бачив усе по-іншому.

— Я ні на кого