Рік Рірдан - Син Нептуна, Рік Рірдан

За чотири з половиною секунди Хейзел мала дві амазонські картки. Вона помчалась до кліток і провела карткою по зчитувальному пристрою. Двері відчинилися.

Френк дивився на неї ошелено.

— Хейзел, це було... приголомшливо.

Персі кивнув.

— Ніколи в житті не надягну прикрас.

— Окрім цієї. — Хейзел кинула йому намисто. — Наші зброя та припаси на іншому кінці мостика. Треба поспішати. Незабаром...

Сигнал тривоги завив на всю печеру.

— Еге, — промовила вона, — трапиться оце. Ходімо!

Перша частина втечі була легкою. Вони без проблем повернули свої речі й полізли вниз по драбині. Щоразу коли амазонки збиралися внизу, вимагаючи капітуляції, Хейзел підривала ящик з коштовностями й хоронила своїх ворогів під водоспадом із золота та срібла. Коли вони дісталися низу драбини, то побачили картину, що нагадувала карнавальний апокаліпсис: амазонки, зариті по шиї у намистах або перевернуті догори дриґом, у купі аметистових сережок, бойові автонавантажувачі завалені срібними браслетами.

— Ти, Хейзел Левек, — промовив Френк, — чорт мене забирай, неймовірна.

Їй хотілось його поцілувати просто там, але на це не було часу. Вони побігли назад до тронної зали.

На півшляху їм трапилась одна з амазонок, яка певно була вірна Гіллі. Щойно вона побачила втікачів, то одразу відвернулась, наче ті були невидимими.

— Що... — почав було питати Персі.

— Деякі з них хочуть, щоб ми втекли, — промовила. Хейзел. — Я поясню потім.

Друга амазонка, яку вони зустріли, виявилась не такою дружелюбною. З ніг до голови в обладунках вона загородила вхід до тронної зали. З блискавичною швидкістю войовниця змахнула списом, але цього разу Персі був напоготові. Він оголив Анаклузмос і кинувся в бій. Амазонка зробила випад, але Персі ухилився, розрубив ратище списа навпіл і ляснув її по шолому рукояткою меча.

Дівчина обм’якла.

— Марсе всемогутній, — промовив Френк. — Як ти... це зовсім не римська техніка!

Персі ошкірився.

— Грекус знає кілька прийомів, мій друже. Після вас.

Вони вбігли до тронної зали. Як і було обіцяно, Гілла та її охоронниці вже залишили кімнату. Хейзел поспішила до клітки Аріона і провела амазонською карткою по замку. Тієї самої миті жеребець вирвався назовні й радісно став дибки.

Персі й Френк відсахнулись від нього.

— Е-е... воно ручне? — поцікавився Френк.

Кінь розлючено заіржав.

— Я так не вважаю, — припустив Персі. — Він щойно сказав: «Я розтопчу тебе на смерть нерозумне китайсько-канадське маля з біцепсами».

— Ти розумієш кінську мову? — запитала Хейзел.

— Маля з біцепсами? — пролопотів Френк.

— Розуміти коней — це Посейдонова штука, — промовив Персі. — Е-е... тобто Нептунова штука.

— Тоді ви з Аріоном чудово поладнаєте. Він теж син Нептуна.

Персі зблід.

— Перепрошую?

Якби не їхній жахливий стан справ, обличчя Персі певно викликало б у Хейзел сміх.

— Головне — він швидкий. Він може віднести нас звідси.

Френку ця думка наче не дуже сподобалась.

— Як ми помістимось утрьох на одному коні?

Ми впадемо, або вповільнимо його, або...

Аріон знову заіржав.

— Ого! — промовив Персі. — Френку, кінь каже, що ти... хоча знаєш, я, мабуть, цього не перекладатиму. Хай там як, кінь каже, що на складі є колісниця, і він згодний її тягти.

— Он вони! — заволав хтось з іншого кінця тронної зали. Дюжина амазонок увірвалась усередину, а слідом за ними — чоловіки в помаранчевих комбінезонах. Коли вони побачили Аріона, то швидко позадкували та попрямували до бойових автонавантажувачів.

Хейзел вскочила на Аріонову спину.

Вона ошкірились до друзів.

— Я пам’ятаю, де бачила тут колісниці! За мною!

Вона пустила коня галопом у більшу печеру й розкидала натовп чоловіків. Персі нокаутував одну з амазонок. Френк змахнув списом і збив з ніг ще двох. Хейзел відчувала, як кортить Аріону скакати. Він прагнув мчати щодуху, але для цього йому бракувало простору. Необхідно вибратися назовні.

Хейзел влетіла в загін амазонок — налякані до смерті самим лише видом коня, вони розбіглись навсібіч. Уперше довжина її спати здавалась доречною. Хейзел розмахувала нею перед кожним, хто траплявся попідруч. Жодна з амазонок не наважувалась стати на її шляху.

Персі й Френк бігли за нею. Урешті-решт вони дістались колісниці. Аріон зупинився біля ярма, і Персі взявся налагоджувати збрую.

— Ти вже таке робив? — поцікавився Френк.

Персі не потрібно було відповідати. Його руки літали, наче заведені. Не минуло й хвилини, а колісниця була вже готова. Він застрибнув у неї й крикнув:

— Френку, не барись! Хейзел, уперед!

Позаду почувся бойовий вигук. Ціла армія амазонок увірвалась на склад. Отрера власною персоною стояла верхи на бойовому автонавантажувачі. Сріблясте волосся майоріло, а руки спрямовували станковий арбалет на колісницю.

— Спинити їх! — заволала вона.

Хейзел пришпорила Аріона. Вони помчали крізь печеру, ухиляючись від стосів й автонавантажувачів. Стріла продзижчала над головою Хейзел, позаду щось вибухнуло, але дівчина навіть не озирнулась.

— Сходи! — заволав Френк. — Цей кінь нізащо не протягне колісницю стільки ПО... БОГИ МИЛОСЕРДНІ!

На щастя, сходи були достатньо широкими для колісниці — Аріон навіть не зменшив швидкість. Він мчався сходами, а позаду нього гуркотіла та тріщала колісниця. Хейзел кілька разів озиралась, аби запевнитись, що Френк і Персі не випали. Їхні пальці побіліли від того, як сильно вони вчепилися у стінки колісниці, а зуби клацали, наче заводні черепи на Хелоувін.

Зрештою вони дістались вестибюля. Аріон проломив парадні двері та вилетів на площу, розігнавши купку чолов’яг у ділових костюмах.

Хейзел відчувала напруження Аріонової грудної клітки. Свіже повітря посилювало його жагу скакати, але Хейзел потягнула віжки на себе.

— Елло! — крикнула вона в небо. — Де ти? Нам час!

На якусь жахливу мить дівчина злякалась, що гарпія занадто далеко, аби почути її. Вона могла заблукати, або втрапити в полон до амазонок.

Позаду застукотів по сходах бойовий автонавантажувач і з гуркотом понісся крізь вестибюль. За ним слідувала зграя амазонок.

— Здавайтесь! — заверещала Отрера.

Автонавантажувач здійняв свої гострі, наче леза, зубці.

— Елло! — у