Леся Нічна - Сирітка для Ректора, або таємниці Академії Магії, Леся Нічна

— Та не дух десерту він був! — майже завила я. — Він був цілком реальний! До того моменту, як став… нереальним!

Грегор насупився, схрестив руки на грудях. 

— Опиши його.  

— Та ви ж його бачили!  

— Я вже забув. Моя робота — не пам’ятати всяке, — відмахнувся він.  

Я зітхнула.

— Він був високий, у чорному капюшоні. Пальці крижані, як серце моєї колишньої викладачки. Очі темні, але в глибині — бурштинові іскри… пах наче шоколад і осінь… казав дивні речі…

Грегор поблід.  

— Почекайте… осінь і шоколад?  

— Так!  

— Це… погано. Дуже погано.  

— Що саме?! — в унісон вигукнули ми з Ханною.