Джулія Кемерон - Шлях митця. Духовна дорога до примноження творчості

творчі плани на цей рік. Перелічіть свої творчі плани на цей місяць. Перелічіть свої творчі плани на цей тиждень.

4. Творчі розвороти: вони траплялися у житті кожного з нас. Пригадайте один свій такий розворот. Пригадайте ще три. Опишіть той творчий розворот, який вас просто вбиває.

Пробачте себе. Пробачте за кожен раз, коли вас зрадили нерви, час чи вам не вистачило ініціативності. Складіть особистий список позитивних тверджень, який допоміг би вам уникнути такої ситуації у майбутньому.

Обережно, дуже обережно подумайте, чи можна ще врятувати якийсь недороблений, покинутий, розкритикований чи проігнорований витвір. Пам’ятайте, ви не одні. Кожен із нас у своїй творчості здійснював розвороти на 180 градусів.

Виберіть один творчий розворот. Віднайдіть його. Допрацюйте його. Не здійснюйте тепер творчих розворотів. Натомість, зверніть увагу на власний опір. Ранкові сторінки здаються важкими? Дурнуватими? Безглуздими? Надто поверхневими? Все одно продовжуйте їх писати.

Ми вчимося щось робити, лише коли це робимо. Іншого способу не існує.

Джон Голт

Які творчі мрії поступово стають все більш можливими? Визнайте, що вони вас лякають.

Оберіть собі творчий тотем. Це може бути лялька, м’яка іграшка, вирізана з дерева фігурка чи іграшка, що заводиться. Головне — знайти щось таке, що вам буде подобатися і що вам одразу ж захочеться захищати. Поставте тотем на почесне місце і віддайте йому належне, переставши жорстоко ставитися до своєї творчої дитини.

Перевірка

1. Скільки разів цього тижня ви писали ранкові сторінки? З огляду на творчі розвороти, чи дозволили ви собі стати бодай трішки більш співчутливими, принаймні на папері?

2. Ви ходили цього тижня на творче побачення? Чи ви не забули, що ваші побачення повинні бути насамперед веселими? Що ви робили? Як почувалися під час цього побачення?

3. Чи довелося вам цього тижня помітити якісь вияви синхронності? Які саме?

4. Чи трапилося цього тижня ще щось, що, на вашу думку, є важливим для вашого творчого відновлення? Опишіть, що саме.

Тиждень 10. Відновлюємо відчуття захищеності

Цього тижня ми дослідимо загрози, які можуть чигати на нас на нашому творчому шляху. Оскільки творчість — духовне заняття, більшість із цих загроз також будуть духовними. У есе, завданнях і вправах цього тижня ми аналізуватимемо шкідливі моделі поведінки, за які ми тримаємося і які блокують наш творчий потік.

Небезпеки дороги

Творчість — це Божа енергія, яка протікає крізь нас і якій ми надаємо форму — наче світло, яке ллється крізь кришталеву призму. Коли ми чітко знаємо, хто ми і що робимо, енергія тече вільно і ми не відчуваємо напруження. Коли ми противимося тому, що ця енергія може нам відкрити чи куди вона нас заведе, нас мимоволі трусить і ми наче втрачаємо самоконтроль.

Нам хочеться перекрити потік і знову заволодіти ситуацією. Ми тиснемо на внутрішні гальма.

Кожна творча людина має безліч способів заблокувати власну творчість. Кожному з нас до вподоби один чи два способи, які особливо шкідливі для нас, оскільки дуже ефективно перешкоджають нашому творчому розвитку.

Сказати «ні» може виявитися найкращим способом піклування про себе.

Клаудія Блек

Для деяких людей їжа — це одна з проблем, пов’язаних з творчістю. Коли вони їдять солодке, чи жирне, чи певні вуглеводи, то стають в’ялими, відчувають важкість у голові й не можуть зосередитися — їхня свідомість затуманюється. Такі люди використовують їжу, щоб заблокувати енергію і зміни. Коли їх опановує відчуття, що вони рухаються надто швидко й бозна-куди і що вони от-от розпадуться на частини, вони тягнуться до їжі. Велика порція морозива, цілий вечір нездорової їжі — і організм засмічується. «Що ж я мав (мала) на думці? Що... А, байдуже...»

Для декого улюблена перешкода — це алкоголь. Для когось — наркотики. Багато хто свідомо робить своєю перепоною роботу. Вічно зайняті, вони намагаються взяти на себе якнайбільше завдань, щоб відволікти-ся. Вони не можуть піти на півгодинну прогулянку. «Яке марнування часу!» Невідкладні справи і численні проекти насідають на них як мухи на мед. «Дзз-дз-дз... бах!» — і вони відганяють випадкову думку, яка насправді була важливим одкровенням.

А для декого творча діяльність стає недосяжною через їхню одержимість нещасним коханням. Хапаючись за кожен болісний спогад, такі люди одразу ж стають жертвами, а не шукають способу відчути свої власні потужні сили. «Ех, якби моє кохання було взаємне...»

Ця нав’язлива думка намагається приглушити тихенький голос, який пропонує зробити перестановку у вітальні, піти на уроки гончарства чи спробувати вдихнути нове життя у той текст, який вже давно припадає пилом... Варто творчій ідеї лише зародитися, як її гнітить одержимість, яка не дозволяє проявитися страху і