Vladyslav Derda - Людина у човні, Vladyslav Derda
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Протистояння поглядів
Бебіт, як зазвичай сидів у своєму розкішному кріслі, він знову погладшав на кілька кілограмів і як завжди в усьому звинувачував стрес. Незмінний бос бандитів різних величин, добре почував себе рахуючи гроші і втішаючись своєю владою, які трималися на чиїхось зламаних долях. Його не цікавили люди, вони були для нього і таких як він всього маріонетками для великої гри.
- Джанет, як там наші справи? - запитав Бебіт хітливо розглядаючи їх струнку фігуру.
- Усе відносно добре, втрат жодних, одні лише прибутки! - відзвітувала перед ним струнка жінка.
- А чого відностно добре? - перепитав він.
- У нас все ще немає бійця, а поєдинок незабаром! - поглянула вона на нього.
- Сьогодні прийде Барнст і ми це питання вирішимо!
- Сподіваюся, що ви його вирішите! - додала Джанет.
- Звісно усе владноємо, інакше й бути не може! - гордовито мовив Бебіт.
- Якщо ми не висунемо свого бійця на зазначений поєдинок проти губернатора то ми втратимо усе, а коли ми втратимо усе, ми втратимо наше місто! - пояснювала Джанет Бебіту йтак прості і зрозумілі речі, щоб він усвідомив, що діяти варто негайно.
- Або треба змусити цього вискочку Матіаса силою, або найняти справжнього бійця з професійного спорту!
- Є одна доволі приваблива і сильна кандидатура! - Джанет пильно читала очима інформацію зі своїх документів.
- Хто він? - зацікавлено запитав Бебіт.
- Джон Тувіаса, справжній монстр, нам потрібен саме такий, безжальний і сильний! - усміхнулась секретарка.
- Зв'яжись із ним, запроси його до мене на вечірку!
- У вас на цьому тижні немає вечірок! - зазначила Джанет, знову поринувши в папери.
- Ну то зроби її, нам варто розслабитися, ці стреси погано впливають на здоров'я, і на фігуру! - Бебіт поглянув на себе і взявся своїми руками за живіт.
На устах Джанет проблиснула насмішлива посмішка, але майже непомітна для боса.
- Потрібно менше стресів і більше займатися вправами! - пробурмотів він.
- Бажаєте чогось? Кави, віскі, джина? - запитала Джанет.
- Бажаю тебе! - з відвертою хітью проказав він, власне як зазвичай.
- Зараз ще навіть не обід, до того ж містер Барнст має бути вже тут! - Джанет спробувала хоч якось відкласти це гидотне для неї заняття, щоб не псувати так швидко свій настрій, зараз їй вже було не до посмішок.
- Він може приєднатися, якщо захоче! - гидотно промовив Бебіт, торкнувшись її сідниць.
- Ви як завжди нетерплячий, дочекайтеся хоча б містера Барнста, а потім!...
- А я не хочу потім, я хочу вже! - він вхопився за її сідниці обома товстими руками і сіпнув її до себе.
- Дочекайтеся містера Барнста! - промовила безпорадна Джанет.
- Начхати на нього. Строїть із себе крутого, але головний тут я, його час вже пройшов, іди сюди дівчинко! - продовжив Бебіт, непомітивши, як до просторого офісу тихо увійшов Барнст.
- Бос годі, містер Барнст вже тут! - промовила Джанет вирвавшись з його брудних рук.
- Бачу ти вже мене списав Бебіте! - посміхнувся Барнст.
- О Барнсте, а я якраз чекаю на тебе! - схвильований товстун ледь не провалився крізь своє крісло. - Проходь, сідай справи не чекають!
- Та я бачу, що твої справи не чекають! - він поглянув на Джанет, яка почервонні від сорому.
- Сідай Барнсте, Джанет принисе нам чогось випити!
- Чого бажаєте містере Барнст? - запитала вона засоромившись.
- Чогось міцного, але не занадто! - відповів Барнст посиіхнувшись їй, даючи зрозуміти, що він нічого не бачив.
- Зараз буде!
- Давай дівчинко, поквапся! - сказав їй Бебіт, пильно вдивлючись як вона йде.
- А ти все такий покидьок! - промовив Барнст сівши навпроти Бебіта.
- Така штучка, ну як тут лишиться байдужим Барнсте?
- Ти б краще думав про бізнес, а не про те, як роздягнути свою секретарку. Вона хороший співробітник, а ти звидиш її стати співучасницею твоїх гріхів!
- Барнсте, чого ти такий нудний?
- Ну хоч хтось тут повинен думати, а не тільки розважати мвоє самолюбство!
- Скажи в тебе давно не було жінки, чи чого ти такий?
- Який?
- Невдоволений мною чи, що?
- Останнім часом не зовсім! - відповів Барнст.
- Давай, як раніше в сауну, дівчаток візьмем, розвієм усе, згадаєм минулі часи!
- Тобі аби одне, аби тільки жінки були поруч, а як щодо справ Бебіте?
- Ну облиш хто не любить жінок?
- Тут я мушу погодитися з тобою хто її не любить!
Джанет принесла джин, канапками з чорною ікрою і шматочки лосося, що був прикрашений лимоном і лаймом, підійшла до них і поставила на стіл.
- А знаєш, що? Давай випємо за жінок! - проказав Барнст.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Людина у човні, Vladyslav Derda», після закриття браузера.