Настуся Соловейко - Драконяча відьма, Настуся Соловейко

Від його слів, я здригнулася всім тілом. Верани – падальники, величезні чорні ящури з огидними слизькими тілами. Живуть коло болота і так смердять, що можна втратити свідомість.

Ніби прочитавши мої думки, драконоборець неприємно всміхнувся.

Повернувшись до кімнати, я була така втомлена, що навіть їсти не хотілося. Зате у Черепуса з апетитом виявилось все гаразд.

Що ж задумала ця Іветта?

Якби я тільки могла використовувати магію! Хоча б трішки!

А що як…. Ні..

Ні… Айван мене точно вб'є після такого!

Та все одно, мені згадалося просте закляття. Для нього майже не потрібно магії, лише травка, та сама, що висить собі на стіні у башті. І навіть, якщо артефакт потягне магію на себе, тої крихти, що попаде на траву – достатньо.

До цього вечора я ще жодного разу не намагалася щось вкрасти звідти, от заразом і перевірю, чи вдасться.

 

 

Трохи візуалізації для вас, мої любі)))

Як вам руденький Генрі? Ким він тільки не був – і відьмаком, і суперменом, побуде тепер і драконоборцем!

Взагалі, якось тяжко буває знайти людину більш-менш схожу на тих, кого уявляєш.

А от, Армана я знайшла легко, він мій улюблений персонаж, хоч і не часто з’являється, тому що Айвану мені весь час хочеться надавати під зад, а вам?)))

Як гадаєте, що задумала Іветта? Які ваші думки?

Сподіваюся ви в безпеці і зі Свєтою!

P.S. Якщо ви не бачите картинки (таке буває, тому що через деякий час вони зникають на Букнет) можете подивитися їх в моєму Інстаграм. Посилання в профілі.

Арман

Айван

Даная

Іветта

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно