Дейв Еггерс - Сфера

розум перемикався на іншу тему. Перевірила зображення на зап’ясті і побачила, що в неї зараз чотириста тридцять дві тисячі двадцять вісім глядачів — у межах середнього і жодних термінових коментів, тож можна дозволити собі три хвилини відпочинку, перш ніж знову почати стежити за стрічкою. Широко всміхаючись — її ж обов’язково бачили три або й чотири вуличні камери «ВидоЗміни», — вона полегшено зітхнула. Опанувала нове вміння — здатність дивитися на зовнішній світ цілком спокійно чи навіть весело, коли в голові панує хаос. Захотілося зателефонувати Енні. Але Енні телефонувати не можна. Їй хотілося Кальдена. Їй хотілося бути наодинці з Кальденом. Повернутися до того туалету і сісти на Кальдена, відчути, як його плоть вривається в неї. Але він ненормальний. Щось тут вивідує. Якийсь анархіст, пророкує біду. Що він мав на увазі, застерігаючи від Удосконалення «Сфери»? А вона навіть не знає, що те Удосконалення означає. Ніхто не знає. Хоча віднедавна Мудреці почали потроху на щось натякати. Одного дня на нових дорожніх плитках з’явилися загадкові написи: «УЯВИ ДОСКОНАЛІСТЬ», «УДОСКОНАЛЬ “СФЕРУ”», «“СФЕРА” — ОДНЕ ЦІЛЕ». Ці гасла розбурхали бажану інтригу. Хоча ніхто не знав, що вони означають, а Мудреці не розповідали.

Мей поглянула на годинник. Вона дев’яносто секунд дивилася, як грають у крокет. Так може тривати щонайдовше хвилину-дві. Чи повинна вона доповісти про цей дзвінок? Чи хтось, крім неї, чув, що сказав Кальден? А раптом чув? А що, як це перевірка — чи повідомить вона про дзвінок якогось шалапута? Може, це зроблено в рамках Досконалості — таке собі випробування на відданість, на готовність перешкодити будь-кому і будь-чому, що стоятиме на заваді? Бля, подумала Мей. Хотіла зателефонувати Енні, але ж не можна. Подумала про своїх батьків, які неодмінно дали б добру пораду, але їхній дім теж прозорий, нашпигований камерами «ВидоЗміни» — умова татового лікування. Може, поїхати і поговорити з ними в туалеті? Ні. Річ у тім, що вона вже кілька днів не спілкувалася з батьками. Сказали, що в них щось вийшло з ладу, та незабаром із нею зв’яжуться, що вони її люблять, але ось уже впродовж двох діб не відповідають не її повідомлення. Вона й досі не перевірила камер у їхньому будинку. А таки доведеться. І Мей подумки взяла це собі на замітку. Може, зателефонувати? Переконатися, що з ними все добре, і якось натякнути, що їй треба з ними поговорити про дещо дуже тривожне й особисте?

Але ж ні. Геть здуріла. Ще й цей випадковий дзвінок від чоловіка, який — вона тепер точно знає — геть схиблений. Ой, бля, подумала вона, сподіваючись, що ніхто не помітить, яке чортзна-що у неї зараз у голові. Смакувала насолоду від свого становища, від своєї публічності, від того, що була провідником, гідом для своїх глядачів, але відповідальність, оця геть непотрібна інтрига збивала її з ніг. А коли підступав параліч, і Мей опинялася в лабетах безлічі невідомих змінних, вона знала, де її попустить.

О 13:44 Мей увійшла у «Відроження», відчула над головою повільне обертання-вітання Колдера і поїхала ліфтом на четвертий поверх. Тішило навіть це піднесення крізь будівлю. Пройшлася містком над атріумом і заспокоїлася. «Враження Клієнта» — її дім, де не існує невідомих величин.

Спочатку її дуже здивувало прохання й надалі, бодай кілька годин на тиждень, працювати у ВК. Так, їй тут добре велося, але прийнявши прозорість, вона пішла значно вперед.

— Саме у цьому суть, — пояснив Бейлі. — Думаю, по-перше, ти підтримуватимеш зв’язок із тим, з чого починала. По-друге, фоловери і глядачі належно оцінять те, що ти й далі виконуєш важливу роботу. Дуже зворушливий акт смирення, як вважаєш?

Мей одразу усвідомила здобуту могутність — вона миттєво стала однією з трьох найпублічніших Сфероїдів — і мала намір легко нести свою ношу. Тому щотижня знаходила час відвідати свою колишню роботу і сісти за свій, досі незайнятий, стіл. Правда, сталися зміни — тепер там на кожному столі стояло по дев’ять моніторів, а співробітників ВК заохочували ближче спілкуватися з клієнтами, щільніше співпрацювати з ними — та загалом обов’язки не змінилися, тому Мей подобався цей ритм, його майже споглядальність, оскільки виконувала роботу, яку відчувала всім серцем, а у час лиха чи стресу її буквально тягнуло до ВК.

Тому третього тижня своєї прозорості, сонячної середи, поки її не наздогнав залишок дня, Мей планувала півтори години віддатися роботі у ВК. О третій вона ще мала провести екскурсію у «Наполеонівській Епосі», де моделювали скасування фізичних грошей — спроможність відстежити інтернет-валюту вмить здолає велику частку злочинності, — а о четвертій має показати глядачам нове житло для музикантів у кампусі — двадцять дві цілком обладнані квартири, де музиканти, особливо незаможні, які не можуть покладатися на прибуток від продажу свого мистецтва, житимуть безкоштовно і регулярно гратимуть для сфероїдів. А там уже й вечір. О п’ятій вона має бути на акції з нагоди оголошення черговим політиком своєї прозорості. І навіщо й досі влаштовують отакі гучні свята — тепер їх називали Проясненням, — для неї і для багатьох глядачів залишалося загадкою. В країні та світі вже були десятки тисяч ясно обраних офіційних представників, і тепер цей рух із новаторського перетворився на неминучий; більшість спостерігачів передрікали повну владну прозорість — принаймні в демократичних країнах, — а з «ВидоЗміною» протягом півтора року інших країн уже й не залишиться. Після Прояснення у кампусі заплановано битву коміків, благодійне прийняття на честь сільської школи у Пакистані, дегустація вин і, нарешті, барбекю для всього кампусу під спів перуанського трансового хору.

Мей зайшла у приміщення своєї ланки, де її власні, викувані зі сталі, слова на всю стіну проголошували: «ТАЄМНИЦЯ — ЦЕ БРЕХНЯ», «ДІЛИТИСЯ — ЦЕ ЛЮБИТИ», «ПРИВАТНІСТЬ — ЦЕ КРАДІЖКА». Нубів — сила-силенна, всі підвели голову, стривожені та щасливі, що вона прийшла попрацювати разом із ними. Помахала їм рукою, зробила театральний реверанс, побачила Джареда, що стояв у дверях офісу, і теж йому помахала. Сповнена рішучості взятися до роботи без фанфар, Мей сіла за стіл, ввійшла у мережу і відкрила канал. Швиденько відповіла на три запити, отримала в середньому дев’яносто дев’ять балів. Тільки четверта клієнтка помітила, що на її запит відповідає особисто Мей, себто Прозора Мей.

«А я на тебе дивлюся!» — написала клієнтка, покупець рекламного місця для імпортера спортивних товарів із Нью-Джерсі. Звали її Дженіс, і вона ніяк не могла повірити, що бачить Мей, яка набирає відповідь на її запит у реальному часі, а в сусідньому вікні та відповідь відразу з’являється. «Суцільні дзеркала!!» — написала вона.

Після Дженіс мала кількох клієнтів, які не знали, що на їхні запити відповідає саме вона, і Мей це трохи зачепило. Одна з цих клієнток, дистриб’ютор футболок з Орландо на ім’я Ненсі,