Іван Антонович Єфремов - Туманність Андромеди, Іван Антонович Єфремов

– Я пропоную здійснити найпростіше, – пролунав веселий голос, що зазвучав металом переносного передавача. – Вирядити не одну, а три експедиції!

Члени Ради і глядачі завмерли від несподіванки. Дар Вітер не був оратором і не скористався ефектною паузою.

– Початковий план посилки обох зорельотів тридцять восьмої експедиції на потрійну зірку ЄЕ7723…

Тієї ж миті Мвен Мас уявив собі цю потрійну зірку, що подавньому позначалася як Омікрон 2 Ерідана. У цій системі з жовтої, голубої і червоної зірок, розташованій менш ніж за п’ять парсеків від Сонця, на двох планетах не було життя, але інтерес дослідження полягав не в них. Голуба зірка у цій системі була білим карликом. Розмірами з велику планету, масою вона дорівнювала половині Сонця. Середня питома вага речовини цієї зірки у дві тисячі п’ятсот разів перевищувала щільність найважчого земного металу – іридію. Тяжіння, електромагнітні поля, процеси створення важких хімічних елементів на цій зірці становили величезний інтерес і були дуже важливі для безпосереднього вивчення їх з якнайближчої віддалі. Тим більше, що десята зоряна експедиція, яку посилали колись на Сіріус, загинула, встигнувши попередити про небезпеку. Близький сусід Сонця – подвійна голуба зірка Сіріус – теж мала білого карлика нижчої температури і більших розмірів, ніж Омікрон 2 Ерідана В з щільністю в двадцять п’ять тисяч разів більшою за щільність води. Досягти цієї близької зірки було неможливо через величезні схрещувальні метеорні потоки, які оперізували зірку і були так розсіяні, що не вдавалося точно визначити поширення згубних уламків. Тоді й була задумана експедиція на Омікрон 2 Ерідана, триста п’ятнадцять років тому.

– …має тепер, після досліду Мвена Маса і Рен Воза, – говорив тим часом Дар Вітер, – таке важливе значення, що відмовитись од нього не можна. Але вивчення чужого далекого зорельота, якого знайшла тридцять сьома експедиція, може дати нам нові знання, які набагато перевершать відкриття першого дослідження.

Можна знехтувати встановленими колись правилами безпеки і рискнути розділити зорельоти. «Аеллу» послати на Омікрон Ерідана, а «Тинтажель» – на зірку Т. Обидва зорельоти першого класу, як «Тантра», що впоралася сама з величезними труднощами.

– Романтика! – голосно і презирливо сказав Пур Хісс і зразу ж зіщулився, помітивши незадоволення глядачів.

– Так, справжня романтика! – радісно вигукнув Дар Вітер. – Романтика – розкіш природи, але необхідна в добре влаштованому суспільстві! Від зайвини тілесних і душевних сил у кожної людини швидше народжується прагнення до нового, до частих перемін. З’являється особливе ставлення до життєвих явищ – спроба побачити більше, ніж рівний поступ повсякденності, чекати від життя вищу норму випробувань і вражень.

– Я бачу в залі Евду Наль, – вів далі Дар Вітер. – Вона підтвердить вам, що романтика – це не тільки психологія, а й фізіологія! Так от: новий зореліт «Лебідь» вирядити на Ахернар, до зеленої зірки, бо тільки через сто сімдесят років наша планета узнає результат. Гром Орм має цілковиту рацію, що дослідження схожих планет і створення бази для просування в космос – наш обов’язок по відношенню до нащадків.

– Запас анамезону готовий тільки для двох кораблів, – заперечив секретар Мір Ом. – Треба десять років, щоб, не порушуючи економіки, приготувати корабель ще для одного польоту. Нагадаю, що тепер багато виробничих сил забере відбудова супутника.

– Я передбачив це, – відповів Дар Вітер, – і пропоную, якщо Рада Економіки вважатиме за можливе, звернутися до населення планети. Хай кожен на рік відкладе розважальні подорожі та мандрівки, хай вимкнуть телевізори наших акваріумів у глибинах океану, перестануть привозити коштовне каміння та рідкісні рослини з Венери й Марса, спинять заводи одягу і прикрас. Рада Економіки визначить краще від мене, що треба спинити, щоб кинути зекономлену енергію на виробництво анамезону. Хто з нас відмовиться скоротити потреби на один тільки рік, щоб принести нашим дітям великий дар – дві нові планети в життєдайному промінні зеленого, приємного для наших земних очей сонця!

Дар Вітер простягнув руки перед собою, звертаючись до всієї Землі, бо знав, що мільярди очей стежать за ним в екранах телевізорів, кивнув головою і зник, лишивши порожнє синювате мерехтіння. Там, в Арізонській пустині, гучний гуркіт періодично струшував землю, вказуючи на те, що чергова ракета полинула з вантажем за межі голубого небокраю. Тут усі присутні в залі Ради підвелися, піднімаючи ліві руки, що означало відкриту і повну згоду з Дар Вітром.

Голова Ради звернувся до Евди Наль.

– Наш гість з Академії Горя і Радості, чи не висловите ви свою думку в аспекті людського щастя?

Евда ще раз піднялася на трибуну.

– Людська психіка, завдяки своїй будові, не пристосована до тривалого збудження і багаторазового повторення збудження – це захист від швидкого старіння нервової системи. Наші далекі предки мало не занапастили людство, коли не звертали уваги на те, що людина у своїй фізіологічній основі потребує частого відпочинку. Але ми, налякані цим, спочатку надто берегли психіку, не розуміючи, що головним засобом відключення і відпочинку від вражень в праця. Людина потребує не тільки зміни роду занять, але й регулярного чергування праці та відпочинку. Чим важча праця, тим триваліший відпочинок, і тоді чим трудніше, тим радісніша, тим більше захоплена людина.

Можна говорити про щастя, як про повсякденну зміну праці й відпочинку, труднощів і насолод. Довголіття людини розширило межі її світу, і вона полинула в космос. Боротьба за нове – це справжнє щастя! Отже, вирядження зорельота на Ахернар дасть людству більше безпосередньої радості, ніж дві інші експедиції, бо планети зеленого сонця подарують повий світ нашим почуттям, а дослідження фізичних явищ космосу, незважаючи на все їх значення, сприймаються поки що тільки в царині розуму. Борючись за збільшення людського щастя, Академія Горя і Радості, мабуть, вважала б за найвигіднішу експедицію на Ахернар, та коли можна здійснити всі три, то чого ж кращого бажати!

Схвильований зал нагородив Евду Наль цілою лавиною зелених вогників.

Підвівся Гром Орм.

– Питання і рішення Ради вже з’ясували, і мій виступ, очевидно, останній. Будемо просити людство скоротити свої потреби на чотириста дев’ятий рік ери Кільця. Дар Вітер не сказав про те, що історики знайшли золотого коня ери Роз’єднаного Світу. Ці сотні тонн чистого золота можна використати на виробництво анамезону і добитися швидкого виготовлення запасу для польоту. Вперше за всю історію Землі вирядимо експедиції одночасно на три зоряні системи і вперше спробуємо досягти світів, віддалених на сімдесят світлових років!

Голова закрив засідання і попросив лишитися тільки членів Ради. Треба було негайно скласти запити в Раду Економіки, а також в Академію Схоластики та