Біблія - Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту

вас тривожили харизмом, словом, чи листом, який нібито від нас, - що день Господній уже настає. 3 Нехай ніхто жадним способом не бентежить вас! Бо спершу настане відступство й виявиться чоловік безбожний, син погибелі, 4 той супротивник, який зноситься понад усе, що зветься Богом чи святощами, так що сяде сам у храмі Божім і видаватиме себе за Бога. 5 Хіба не пам'ятаєте, що коли я був між вами, я говорив вам про це? 6 І тепер знаєте, що саме стримує його з'явитись у часі своєму. 7 Так, тайна беззаконня орудує вже тепер. Лише тепер є той, хто його стримує, аж поки не буде усунений. 8 І тоді й з'явиться беззаконний, якого Господь Ісус умертвить духом уст своїх і знищить сяйвом приходу свого. 9 Поява бо того буде під діянням сатани з усякого роду силою, із знаками і з неправдивими чудами 10 та всяким брехливим обманом для тих, які гинуть, бо вони не прийняли любови правди, щоб їм спастися. 11 І тому Бог посилає їм силу, яка зводить їх вірити неправді, - 12 щоб засуджені були всі ті, які не увірували в правду, а милуються з неправедности. 13 А щодо нас, то ми за вас, брати, улюблені Господом, повинні завжди дякувати Богові, що Бог вибрав вас від початку, щоб ви спаслися освяченням Духа і вірою в правду, 14 до чого він вас і покликав благовіствуванням нашим, щоб ви придбали славу Господа нашого Ісуса Христа. 15 Тож стійте, брати, і тримайтеся передань, яких від нас навчилися чи то усно, а чи листовно. 16 Нехай же сам Господь наш Ісус Христос і Бог, Отець наш, що полюбив нас і дав нам у своїй благодаті втіху вічну й добру надію, 17 врадує серця ваші та зміцнить у всякім ділі й добрім слові.

3. Різні вказівки про молитву, працю, послух 1-15; закінчення 16-18

1 А втім, молітеся, брати, за нас, щоб Господнє слово ширилося та звеличувалося, як і у вас, 2 і щоб ми визволилися від безпутніх та поганих людей, бо не в усіх - віра! 3 Господь же вірний і він вас зміцнить, і збереже від злого. 4 Ми певні в Господі щодо вас, що те, що ми наказуємо вам, ви чините й далі будете чинити. 5 Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу й на Христову терпеливість. 6 А вам, брати, наказуємо в ім'я Господа нашого Ісуса Христа сторонитися кожного брата, який живе в ледарстві, а не за переданням, що ви його прийняли. 7 Самі бо знаєте, як треба нас наслідувати. Ми ж безладдя поміж вами не коїли, 8 ані не їли ні в кого дармо хліба, а вдень і вночі тяжко та гірко працювали, щоб не утруднювати з вас нікого. 9 Не тому, що не маємо на це права, а тому, щоб дати себе вам за зразок, щоб ви нас наслідували. 10 Бо коли ми були у вас, ми вам це наказали: Як хтось не хоче працювати, хай і не їсть. 11 Та проте чуємо, що деякі у вас живуть у ледарстві й не роблять нічого, тільки байдикують. 12 Таким то наказуємо і велимо Господом нашим Ісусом Христом спокійно працювати і споживати хліб, що самі заробили. 13 А ви, брати, не втомлюйтеся добро чинити. 14 Коли ж хтось не послухається нашого слова, що в цім листі, затавруйте такого й не приставайте з ним, йому на застидження. 15 Однак, за ворога його не вважайте, лише напоумте як брата. 16 Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди й усяким робом. Господь з усіма вами! 17 Привіт моєю, Павловою, рукою. Це знак у кожнім моїм посланні: так пишу. 18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами!

І Послання Апостола Павла до Тимотея

1. Привіт 1-2; ложні вчителі 3-11; подяка за навернення 12-17; зберігання віри 18-20

1 Павло, апостол Христа Ісуса, за повелінням Бога, Спаса нашого і Христа Ісуса, нашої надії, 2 Тимотеєві, правдивому синові у вірі: благодать, милосердя, мир від Бога Отця і Христа Ісуса, Господа нашого. 3 Як я просив тебе зостатися в Ефесі, йдучи в Македонію, так прошу, щоб ти наказав деяким не вчити іншого навчання 4 і не зважати на байки та безконечні родоводи, що більше викликають суперечки, ніж служать Божому задумові спасіння через віру. 5 Ціль же того веління - любов із щирого серця, з доброго сумління та невдаваної віри. 6. Деякі від цього відхилились і попали у пустословство: 7 вони хочуть бути законовчителями, не розуміючи ні того, що говорять, ані того, про що твердять із такою певністю. 8 А ми знаємо, що закон добрий, коли хтось уживає його за законом, 9 відаючи, що закон дано не для праведника, лише для беззаконних, непокірних, безбожних, грішників, нечестивих та нечистих, батьковбивців та матеревбивців, душогубців, 10 розпусників, мужоложців, людокрадів, забріханців, кривоприсяжників і для всіх інших, що противляться здоровому навчанню, 11 згідно з Євангелією слави блаженного Бога, яку мені довірено було. 12 Дяку складаю тому, хто мені дав силу: Христу Ісусу, Господеві нашому, бо він визнав мене вірним, поставивши на службу; 13 мене, що спершу був блюзніром, гонителем і знущателем; але мене помилувано, бо я, не відаючи, діяв у невірстві. 14 Благодать же Господа нашого надмірно вилилась на мене з вірою і любов'ю, що в Христі Ісусі. 15 Вірне це слово й повного довір'я гідне, що Христос Ісус прийшов у світ, щоб спасти грішних, з яких я - перший. 16 Але я був на те помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першім показав усю свою довготерпеливість, на приклад тим, що мають увірувати в нього на вічне життя. 17 Цареві ж віків, нетлінному, невидимому, єдиному Богу честь і слава на віки вічні! Амінь. 18 Такий наказ тобі я доручаю, сину Тимотею, згідно з пророцтвами, що раніше були виголошені про тебе, щоб