Олександр Кваченко - Невідома планета, Олександр Кваченко

Несподівано для мене тунель закінчився, і я вийшов у природну печеру, зі сталактитами зверху і сталагмітами знизу, частина з них була оплетена павутинням. Тут стояв Тех і дивився на велику мембрану аномалії, розтягнуту на всю ширину цього природного геологічного утворення.

— Це вони виходять, всі прийшли звідти? – висунув таку версію я.

— Є таке припущення. – погодився він. - думаю вони зробили лігво в нашому світі, тому що в них на планеті щось трапилося.

— І що далі?

— Он бачиш кокони людей, - показав він на мотки павутини - збирай і носи до виходу, а я подивлюся, що на тій стороні. Збирай все цікаве, на базі розберемо.

— Що там хочеш знайти? – вказав я на аномалію.

— Не знаю. Мені потрібно це зробити для розуміння чому вони сюди прийшли, що там такого небезпечного. Максимум мене не буде дві години, потім відходь.

— Прийнято. - він увімкнув поле і рушив в аномалію. Мембрана заблищала від зіткнення з полем костюма і Тех зник у ній.

Добре за роботу. Накидав собі план робіт і почав тягати кокони до виходу з цього ярусу. Усього набрав близько сорока, десь із десяток тут були люди, інші різні тварини та ще інші не зрозумілі мені істоти. На базі дівчата розберуться. Коли тягнув один товстий кокон з нього випав рюкзак з нашитою цікавою абревіатурою, місцевою мовою це перекладалося як мисливці на псі монстрів. Я думаю, якщо вчені бази використовували компоненти з тварин, то й на планеті є групи, які роблять те саме. Схоже я однією такою і зіткнувся. Звичайно, можуть бути й інші варіанти, наприклад ловлять їх для розваг, або на потіху публіці, та й на видобуток з них псі кристалів. Потрібно буде розпитати Теха, або Філа, вони повинні знати хто це такі. Але цим не пощастило, зважаючи на те, що вони тут знаходяться.

Раптом розвідник зафіксував шерех із початку тунелю від шахти ліфта. Направив його ближче до джерела звуку, лізуть дрібні павуки до пів метра заввишки. Я глянув з-за рогу, озирнувся на всі боки та підповз під зручне для стрільби прикриття, це було навалене каміння, звідси кращий огляд. У проході побачив перший рух і одразу ж вистрілив чергою, потім зрушив на другий бік купи й знову чергу. Трохи підвивши голову, намагався розібрати щось там у темряві коїться. Рух повторився, я прицілився, але знову поки що стріляти не став. Не бачу де вони. Над головою пролетів пучок павутиння, от зараза, мало не зачепив. Дрібних перебив, а той ховається за їхніми тілами. Розумний, але розвідник знайшов його. Перебіг ближче, кілька пострілів, усе нарешті дістав. Однозначний висновок потрібно більше тренуватись, рухаюся як слон.

За наступну годину підняв кокони на верх, залишилося дочекатися Теха з аномалії. Поки в печерах було спокійно, я ще раз пройшовся по кутах печери знайшов кілька шматків зброї та спорядження, робити було нічого перебирав бази, які наступні будуть вчити, та перезапустив чергу. Раптом мембрана дивно завібрувала, я намагався розглянути, але вона була не прозора, ось ще одна хвиля і ще, щось там на тій стороні відбувається. Потім з неї накульгуючи вискочив Тех і впав, ззаду нього мембрана ще кілька разів сіпнулася і завмерла. Я кинувся йому на допомогу.

— Чим тобі допомогти? – нога одна точно була переламана.

— Переверни мене, допоможи. – я перевернув його та опер на найближчий сталагміт. Він поправив ногу і подивився на мембрану, вона вже не смикалася.

— Ти знайшов, від чого павуки втекли? - виглядав він паршиво, весь бойовий скафандр був побитий і обпалений.

— Там у них теж лігво було і мабуть, частина павуків якось потрапила в момент відкриття аномалії в наш світ і тут обжилася. А решта там воюють з якимись жуками, які вогнем плюються. Ось я теж повоював, ледве втік. - він ще раз поправив ногу, і вона стала зі скрипом на місце.

— І як ми тепер нагору, нумо я тебе перетягну до лебідки. – вже прикидав, як цю тушу тягнути буду.

— Дай мені десять хвилин, сам дійду, — і я помітив, як на його скафандрі пошкодження почали затягуватись. Ось це скафандр і мені такий потрібний. - Що тут було поки був відсутній?

— Нічого, кілька разів стрільнув, усе перевіз і позбирав. Що ми робитимемо з печерою може її завалити, підірвати?

— Ні, поки не треба, там усередині руїни міста, треба буде ще раз як не будь сходити, як заспокояться супротивники.

— Це цікаво, а хто там жив, скинь відео, я потім подивлюся на базі.

— Лови. Хто там жив не знаю, але іноді в аномаліях трапляються руїни. - Кіборг почав підійматися, кілька разів зігнувся, щось ще клацнуло всередині, він пострибав і попрямував до виходу. - Ходімо.

Ми піднялися на верх, а тут уже бігають з десяток собаки подібних тварин і потрошать павуків. Тих дістав гвинтівку і сказав мені тренуватися, а сам пішов вирізати псі каміння у павуків. Через годину ми вже були на базі, і розвантажували й м'ясо, і кокони. Філ на тиждень забезпечений, і я гадаю тепер тут буде спокійніше. Перекусив з ним смаженим м'ясом, і вирішив поставити запитання по рюкзаку з нашивкою.

— Філ ти у нас із міста, маєш знати, що то за знак? – я показав йому абревіатуру.

— Це підрозділ одного з кланів, мисливці на аномальних тварин, привозять до міста здебільшого інгредієнти з них, а наші вчені вже роблять з них ліки. Небезпечна робота, але прибуткова, можна багато за раз заробити, обов'язкові умови приймання, це наявність нейромережі, мати розучені бази та навички, плюс спорядження - важко зітхнув він.

— Скільки їх зазвичай у команді?

— П'ятеро людей.

— Ми привезли, їх усіх з печер, там у коконах напевно і є команда, пішли подивимося. - треба було приблизно дізнатися ціни на спорядження та зброю в місті. Філ з нетерпінням кинувся перевіряти. А Тех десь пішов у бункер.

Я підійшов до першого кокона, зняв павутиння, це людина, чоловік. Знак відрізняється. На ньому були штани, черевики, кофта, легка захисна куртка-бронежилет, з купою кишень і зброєю в кобурі. Мабуть, спіймали вночі, уві сні.