Астра Вєєр - Наречена для боса, Астра Вєєр

Діана

Сидіти на ресепшн у салоні краси та приймати гроші клієнтів, не вело мене туди, куди все життя прагнула. Але, як не дивно, давало легкість і хоч недовгі приємні миті, коли я відривалася від тяжких думок.

Мені подобалося спілкування з балакучим персоналом, набагато привітніше до мене ставилося керівництво. Тут відчувалося повітря свободи, хоч і не в усьому. Але я ж знаю з чим порівнювати! У корпорації Дієвих зовсім інші гроші крутяться, ставки вище у сотні разів. І боротьба офісних піраній за місце пожирніше, не дозволяє просто взяти і повернутися до когось спиною. Бронежилет там завжди стане в нагоді.

Далеким тепер мені здавався Максим, і від цього особливо серце стискалося. На робочому місці не давала волю сльозам, та й як би могла, якщо треба завжди посміхатися клієнткам. У душовій кабінці зате потоп не тільки лився на мене з проточної води... Там я залишалася з собою ненадовго. Лаяла себе, що не з ним, що пішла. Вечорами частіше таке накривало.

Зранку по дорозі на роботу мій мозок перекручувався навпаки. Тоді я злилася на нього, на те, що його шанс на справжні стосунки, зовсім не шансом був, а так... Прив'язати мене, дурну, а що потім, це вже відомо. У цей час звинувачувала Максима у всьому, як тільки може жінка, за порогом втрачених надій.

Віка вискочила з салону півгодини тому. Обіцяла повернутися з теплими круасанами прямо з пекарні за рогом.

Ну і де вона? Де круасани?

Визираю її у вікно, але пост поки кинути не вийде. Сьогодні без напарниці працюю.

Двері відчиняються, оголошуючи салон дзвіночками. У мене у вухах вони дзвенять вже і вночі. Звично розтягую губи у посмішці і повертаюся у бік входу.

- О ні-і! Ну за що мені таке? - скаржуся собі під ніс, забуваючи відразу про посмішку.

- Ти тут тепер?

Не менше очікувала побачити мене відвідувачка, он як, витріщила здивовані очі.

А я ж то як їй радію! Одразу хочеться бігти, килимом стелитися. Тільки таким, щоб весь з осколків був зшитий. Для Карини не шкода, які тут дрібниці.

Ми знову з нею на своїх місцях.

Я ніхто. Вона - поважна клієнтка. Саме королевою її бачила я.

- Якщо мій бейджик здалеку погано видно, то підходьте ближче, почитайте. Весь перелік послуг на стенді. Щось підказати?

Ні вже, не виб'є мене стерво з тимчасової роботи. Нехай хоч скаче козою, буду вимовляти, що повинна.

- Еге ж, підкажи-ка, дорогенька, - Карина наближається до мене. - Раніше ти звалити не могла? Мені завадила з Максимом бути, а сама у цьому болоті місце зайняла.

Хм-м... у моїх розумно-добиваючих думках, Карина знову заволоділа Максимом. Більше я не заважаю, не треба зі мною возитися.

- Ваші питання не входять до переліку послуг салону. Таких немає процедур, - вичавлюю я крізь зуби. Поки що тримаюся.

Повз нас проходять дві співробітниці, вони тут косметологи. Ще й візажист Сантьяго, той самий кулінар, чогось підійшов.

Ніхто не поспішає, а мені страшенно не хочеться, давати грунт пліткам. Ну я ж потім знову почну задихатися і дуріти від особистих питань.

- Не тобі мені вказувати, що входить чи ні! - Карину не просто заткнути, на весь зал її вереск лунає. - Ти сама, як ходячий прейскурант. Продаватися готова.

От гадюка!

Швидко прикидаю свої витрати до кінця місяця. Наче вистачає. Далі що? Не пропаду! Через дорогу у піцерію піду, якщо провалюся на інших співбесідах.

Беру до уваги всі ризики, про всяк випадок.

У мене небагато примх. Але є одна, сама бажана, чітка, нестерпно дика. Як же давно хотілося не прикидатися, а дати по заслугах красуні.

- Ну я тобі дам зараз, стерво! - вибігаю з-за стійки ресепшена. - У моєму прейскуранті сьогодні якраз безкоштовна роздача для всякої нечисті!

Налітаю на гадюку і штовхаю її з силою до дверей.

- Ах ти ж, мерзота! Ти мені ніготь зламала! - верещить Карина і кидається на мене з кулаками.

- Це тому що вам неякісно зробили нігті, - ззаду чуються голоси наших глядачів, нескладно здогадатися, що майстрів з манікюру.

Ми своїми криками весь салон зібрали.

Але я втомилася мовчати, терпіти і роль тягнути. Досить з мене! Тим паче що це все у минулому, він у минулому…

- Отримуй, бліда моль! - Карина хапає мене за волосся.

Я її за руки.

- Краще бути такою, ніж бігати за чужими гаманцями!

Розігнавшись, штовхаю колишню Максима прямо на двері. Вона затягує мене за собою. І я раніше не думала, що зможу серйозно битися. Допекла мене стерво, я зовсім зірвалася.

Співробітники салону вболівають за мене і вигукують, що я перемагаю.

- Ді! Ти що твориш?

Раптом над головою лунає голос подруги.

- Виганяю звідси гадюку!

- Сама така і ти нікому не потрібна!

Карина вся червоніла, шипить і зі злоби плюється.

- Ді, скоріше, пожежа! - Віка все-таки відриває мене.

І тільки я на крок віддаляюся від мерзенної брюнетки, на неї подруга направляє пожежний балон, поливаючи піною з голови до самих каблуків.

- Я буду на вас скаржитися! - Карина волає з бульбашками з носа.

- Вважайте, що вам зробили маску кисневої піни за рахунок закладу, - за мене заступаються косметологи.

- Посміхніться у камеру. Ми вам зробимо фото на пам'ять, - до неї підбігає візажист, показуючи на кут стіни.

Карина, вся у піні, з синцем під оком і місцями обдертою зачіскою, вибігає на вулицю. Поки вона збігала по ганку, лайок від неї прилетіло чимало. Зате мені хоч трохи полегшало. Нарешті це сталося!

Так, я не стала перед колишньою Максима стелитися нічим.

Давненько їй хотілося взяти і вмазати.

- Віко, ну гаразд я, звідси виженуть, тоді піду в піцерію. Ти навіщо себе підставляла?

Після шоу з бійкою, ми відразу вирушили у туалет. Мені терміново потрібно привести себе до ладу. Заодно і переодягнутися. Гадюка-Карина порвала мені блузку кігтями.

- А що мені було чекати, поки і вона тобі в око потрапить? І взагалі, ця зміюка напрошувалася. Все на краще вийшло!

Придивляюся до Віки, і тільки зараз помічаю, що вона на диво весела, спокійна. Я тут бійку влаштувала, можливо, виженуть, а вона тільки й зайнята тим, щоб приховувати свою задоволену посмішку.