Ірина Герасимова - Та, що пробуджує дар, Ірина Герасимова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Він, звісно, красень, але Ромєк припав мені до душі. Ти, мамо, чоловіка для мене шукаєш чи робітника?
– І того, і іншого. Твоє заміжжя – єдиний шанс, щоб у хазяйстві з'явилися чоловічі руки. А цей Ромєк такий кволий, і зовсім не через поранення!
– Він просто сухорлявий. Нічого, зміцніє. Я також не в тебе вдалася статурою. Ми з ним підходимо одне одному.
– Ох, дочко, я не можу цього схвалити. Він зовсім дитина, і сільського життя не знає. Мало нам хлопчаків, ще одного на шию вішати!
– Чому на шию? Він буде допомагати. Це зараз йому ще не можна, але він швидко одужає!
– От тоді й подивимося, Ліоко, на що він здатний. Я своєї згоди поки не даю, май на увазі. Не заради нього розмову заводила.
Дівчина вискочила з хати із сердитим виглядом, на очах її бриніли сльози.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Та, що пробуджує дар, Ірина Герасимова», після закриття браузера.
