Джулія Ромуш - Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш

Розділ 66. Брей Легран.

Як же вона почервоніла, невже я тебе засоромив, малятко? 

 

- Я буду м'ятне і фісташкове, - промовила дівчина з викликом, мабуть, намагаючись не видати себе, але погляд від меню, як і раніше не відірвала. 

 

- Полуничне замовляти не будемо? - Я все ж не втримався і захотів знову подивитися на її рожеві щічки. 

 

- Полуниця, до речі, алерген. Так що висип у тебе від гумки ще може бути, - і дівчина дзвінко розсміялася, - але можна спробувати й полуничне. 

 

- Облизати презерватив? - Я підняв брови, - значить ти вирішила наше знайомство скріпити таким цікавим продовженням? 

 

- Дурень, - дівчина повністю розслабилася і засміялась. 

 

- Ну, сподіваюся, хоч привабливий? - Підморгнувши їй у відповідь, я зробив жест офіціантові, щоб замовити нам десерт. 

 

- Ммм, - мій член моментально став таранити штани, як тільки я побачив, як дівчина облизує ріжок морозива й уявив, що в той момент вона стогнала так, як ніби кінчала піді мною. 

 

- А я думала, що хлопці не люблять вухами, - вона не підозрювала, що так морозиво перед здоровим мужиком їсти не можна, - на комплімент нариваєшся? 

 

- Все залежить від того, хто видає звуки, - мій голос мене підвів, і якби ця малолітка була хоч трохи уважніше, то відразу зрозуміла, що між нами відбувалося, але вона як дурепа сиділа і захоплено облизувала ложку. 

 

- І що мені на це сказати? - Так, після такого видовища як зараз, тобі б краще було мукати стоячи переді мною на колінах, але поки ти до цього була ще не готова, а шкода, шкода... 

 

- Якщо ти плануєш з хлопцем нічого крім вечері, тоді варто бути трохи стриманіше, - ці слова вирвалися самі собою. 

 

- Ти зараз про що? - Вона розгублено закліпала очима, - я щось не те сказала? 

 

- Забудь, просто їж своє морозиво, - сказавши це я підчепив ложкою шматочок свого десерту і відправив в рот холодну м'якоту. Блять, хоч до штанів його прикладай... 

 

Дівчисько промахнулась ложкою і морозиво замазало їй підборіддя і впало на кофту.

 

- Та що не так? - Ця дівчина не збиралася заспокоюватися, а від виду як вона спочатку відтягувала тканину на грудях, а потім гладила це місце серветкою, розтираючи пляму, мені стало чортівські ніяково...                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно