Джулія Ромуш - Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш

Розділ 65. Брей Легран.

Здається, дівчині було незвично те, що не всі відразу набивалися в її хлопці. Побачивши вираз обличчя Енді, я голосно засміявся і продовжив: 

 

- Мене цікавить - чому медицина? Чому саме ця спеціальність? - Відверто кажучи, з її зовнішністю можна було завести папіка і жити розкошуючи. 

 

- Бо так я намагаюся приховати природну жорстокість, заховавши її під благородні мотиви. Мучити людей, але щоб ніхто не здогадався. А взагалі я планую патологоанатом стати, там дуже невередлива публіка, яка не скаржиться, - дівчина відповідала тихо, пошепки, ніби таємницю розповідала, а потім подивилася пильно в очі, щоб через секунду залитися гучним сміхом.

 

- Значить з тобою краще не сваритися, а то кишки на кулаки намотаєш? - Зробивши ковток вина, я подивився на дівчину і вперше не побачив в ній Ракель. Переді мною сиділа гарна, дотепна і дуже цікава дівчина "Копія". 

 

- Я на педіатра вчуся, - вона знову розсміялася, - а ти вже вийшов з того віку, коли мене б цікавили твої кишки. 

 

- Значить якщо я буду вмирати від невідомого висипу, все-таки є шанс, що ти мене оглянеш і врятуєш? 

 

- Ти, напевно, прослухав, я не вчуся на венеролога і дивитися те, що подарували тобі дівчата, не палаю бажанням, - дівчина мені підморгнула і зробивши ковток вина осушила келих до дна. 

 

Піднявши пляшку, ніби запитуючи, чи не хоче вона ще, Енді тільки схвально кивнула, і я знову наповнив її келих. Пий більше, ти вже розчервонілася, волосся стало вибиватися з хвоста і в тебе з'явилася приязність замість зарозумілості. 

 

- З чого така впевненість, що у мене буде висип саме цього походження? Може я хороший хлопчик? - Тема була, звичайно, так собі, але, здається, ми починали фліртувати й водночас підколювати один одного. - А що якщо це захисна реакція організму? - Продовжив я. 

 

- Якщо ми про венеролога, то захисна реакція це, в першу чергу, мізки й презерватив, - вона надумала мене підколоти, але такі жарти від мене відскакували, як від стіни. Я зручніше вмостився в кріслі й уже з цікавістю спостерігав за дівчиною. 

 

- Яким віддаєш перевагу? - Усміхнувшись я дивився на Енді й чекав коли маленька виразка мене знову вжалить. 

 

- Особисто я б обговорила мізки, але між нами з тобою - хто на що здатний... Полуничні, я ж правильно розумію, ми обговорюємо презервативи? - Зробивши ковток промовила дівчина, але видно було, як вона нервувала, хоч і намагалася здаватися незворушною. 

 

- Ну, кожен міркує в міру своїх фантазій, здається, я не уточнював, що мова йде про гумку, - підсунувши ближче меню з десертами, я ще раз тицьнув пальцем у морозиво. 

 

Я спостерігав, як вона з підробленим інтересом роздивлялася меню, нахиляючись нижче до столу, щоб не було видно її розпашілого лиця.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно