Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Публіцистика » Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський 📚 - Українською

Микола Капустянський - Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський

306
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Похід українських армій на Київ-Одесу 1919" автора Микола Капустянський. Жанр книги: Публіцистика / Сучасна проза.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 69 70 71 ... 100
Перейти на сторінку:
відкривало б нам вільний шлях на Козятин-Фастів, а також захoпити 7 панцерних потягів, що прорвалися на Козятин. Червоні встигли за 9.VІІІ. евакуювати через Вінницю значну кількість ешелонів із різним майном.

Розпорядження ШДА.

Жмеринська операція в загальному наступі Українських армій, згідно з директивою 2067/К , була лише одним епізодом – етапом. Проте, вона мала в своїй істоті певну ідею, свій окремий задум, а тому її можливо було здійснити і як цілком самостійну операцію, на що й відважилося командування. Плян цієї операції простий і зрозумілий. Група Ю.Тютюнника, підсилена панцерним потягом і артилерією, атакує Жмеринку і сковує ворожу групу, що провадить ворожі акції в цьому районі.

Запорізька група, без 9-ї дивізії, що лишилася в Проскурові в резерві ком групи, сміливим фланговим марш-маневром через Літин, виходить. несподівано для ворога, на захід від Вінниці, захоплює переправи на р. Буг та відтинає усі шляхи відвороту для большевицької Жмеринської групи. Цей маневр змушував червоних швидко залишити Жмеринку або пробиватися на північ чи розпорошитися. Тютюнник, по зaхопленні Жмеринки, своїм авангардом і панцерними потягами, невідступно жене червоних і не дає їм змоги всіма силами навалитися на Запорожців. За сприятливих умов, уся Жмеринська і Вінницька бази та весь колійовий табір лишаються в наших руках.

З першого погляду, марш Запорожців здавався досить небезпечним.

Запорізька група, на протязі майже 3/4 свого руху, мала відкрите для ворожого наступу своє ліве крило. Одначе, загальна ситуація сприяла нашій операції. Для протиманевру у большевиків не було вільних значних сил. Під Жмеринкою і на Шепетівському напрямку наші групи сковували ворожі частини, і сюди потребувалися теж свіжі частини. 45-та дивізія під Вапняркою, по своїй поразці, ледве трималася і весь-час поглядала на Одесу з надією на нові й нові підсилення.

Отже, Запорожцям поставлене посильне завдання.

На нашу думку, ШДА з початком руху Запорожців на Вінницю не зазначив їм бажаного терміну для захоплення цього вузла (8 чи 9.VІІІ). Тому, як ми бачили, треба було вже під час маршу підштовхнути Запорожців. Гадаємо, що ШДА вважав за достатнє поставити певні завдання і докладно з'ясувати обставини, що й було зроблено. Крім того, важко було визначити термін атаки, бо під час маршу, Запорожців могли чекати різні бойові несподіванки. Ось чому, здається нам, і не поставлено певного терміну. Взагалі ж ШДА добре знав рухливість Запорожців і їхню велику активніть, і був певний, що вони скомбінуюгь момент свого удару з ситуацією на Жмеринському напрямку.

Цілком доцільне і потрібне розформування 2-ї дивізії, чи, певніше, усунення Божка від керування цією дивізією, одначе, на мою думку, воно було зроблене несвоєчасно. Це сталося якраз перед атакою Жмеринки, що трохи ослабило наш наступ з південного сходу.

Отже, з боку стратегічного, плян Жмеринської операції було широко закроєно, і взагалі він відповідав обставинам.

На Козятинському напрямку здійснення його дало нам значну перевагу над ворогом.

Акції Ю.Тютюнника до 5.VІІІ.

Отаман Ю.Тютюнник не підтримав 3.VІІІ. Божка під час його атаки на Жмеринку. В наслідок цього, 2-га дивізія зазнала великих втрат, а ворогові піднісся дух. Нам здається, що от. Тютюнник з перших днів серпня, увійшовши в контакт із штабами 1-го й 3-го Галицьких корпусів, заручився їхньою згодою щодо спільного наступу на Жмеринку, тому він і не починав самостійно акції і не підтримує наступу Запорізької Січі.[47]

Перед початком Жмеринської операції от. Тютюнник запевняє ШДА, якщо його групу буде підсилено панцерниками, артилерією і вогнеприпасами, взяти Жмеринку.

НК ГА і акції Галицьких корпусів під Жмеринкою.

НК ГА спочатку відмовилася брати спільну участь у наших операціях до сформування Вищого Штабу, але потім поволі починає звертати увагу на Жмеринський напрямок. 5.VІІІ НК ГА вже зважується висунути цілі два корпуси на залізницю Жмеринка-Вінниця.

Небажання НК ГА взяти участь у наступі на Шепетівському напрямку дало, як ми бачили, негативні наслідки.

Проте, зважившися взяти активну участь у Жмеринській операції, ШГА ставиться до справи серйозно і вживає всіх заходів, щоб забезпечити успіх:

1. Ще 2.VІІІ. висувається, яко авангард двох корпусів, 6-ту бригаду.

2. 4.VІІІ. от. Ю.Тютюнник, думається нам, відповідно до вказівок НК ГА, починав спільну бойову розвідку і демонстративний наступ на Жмеринку, розгорнувши для цього цілу дивізію і намагається остаточно намацати укріплену позицію червоних.

3. Під Жмеринку галичани скупчують два корпуси. Для обходу Жмеринки з півночі вони скеровують 1-й корпус. Наступ із сходу провадить Тютюнник, маючи поперед себе панцерні потяги.

Отже, для наступу на Жмеринку було вчасно скупчено досить сил і лишалися значні резерви, щоб підтримати атаку позиції, аби, на випадок неуспіху, стати опорою нашим атакуючим колонам.

Бої 8 й 9.VІІІ. дуже цікаві. До вечора 8-го Тютюнник і 1-й Галицький корпус досягли значних успіхів. Фактично, відворот ворогові було відрізано 9.VІІІ. Здавалося б, треба було лише закінчити оточення, і тоді Жмеринська залога і все майно стали би нашим трофеєм. На це у нас були і значні сили і відповідні угруповання їх.

9.VІІІ. Тютюнник і 5-та Галицька бригада прожогом ускочили в Жмеринку, але ворожих панцерникїв і слід прохолов. Вночі ці панцерники пробились через галицькі частини на північ. На 10.VІІІ. галичани переслідують ворога на Вінницю.

Які ж причини неповного успіху під Жмеринкою? На мою думду, хоча 1-й корпус було і добре скеровано на північ від Жмеринки, і його бригади билися завзято, але наступ ведено занадто широким фронтом. Зовсім не було нездійснено заради зосередження гро своїх сил на важливішому пункті атаки. Чи не краще було б не розгортатися так широко, а наступати зосереджено, направивши на переправи значний кулак (не менше, як дві бригади), який би не тільки мав силу зруйнувати залізницю, але й міцно опанувати переправи на р. Буг

1 ... 69 70 71 ... 100
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський"