Євгеній Шульженко - Гра почалась 4. Губернатор, Євгеній Шульженко

Оля та Валя перелякано подивились одна на одну та трохи відсторонились Євгена. Вони не могли не погодитись з губернатором, але сама ідея викликала жах. Полонені – це ті ж самі діти, але місто Сонця їх відправляє на дорослий сон примусово, ще й хоче з цього влаштувати шоу.

Останнє, що я скажу, - губернатор підняв палець догори, - полонені все ж будуть мати шанс на перемогу. Якщо хоча б один з полонених відбере зброю у чемпіона, але інші будуть виведені з гри – він стає вільним та матиме право або йти, або лишитись в місті Сонця, на рівні з усіма іншими.

Діти не впевнено погодились з губернатором та його ідеєю. Більше не говорили, оскільки розуміли, що Євгена не відмовити від його задуму. Степан похмуро відвернувся від губернатора та почав роздивлятись вогонь. Новий світ жорстокий, має свої правила та своє бачення. Якщо хочеш вижити та процвітати, хтось має платити за це своїм життям. Так, в новому світі діти не помирають – це неймовірно, але вони й не живуть. Діти засинають без шансу прокинутись.

Нам потрібні діти! - тихо прогудів губернатор, - нам потрібні діти!