Невідомий Автор - Біблія, Невідомий Автор

І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.

17 І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що по всьому кордону його навколо,

18 покупкою Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його.

19 І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, це Хеврон у Ханаані.

20 І стало поле й печера, що на ньому, Авраамові на власність для поховань від синів Хетових.

Буття 24

1 А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

2 І сказав Авраам до свого раба, найстаршого оселі своєї, що рядив над усім його господарством: Поклади свою руку під стегно моє,

3 і я візьму з тебе присягу перед Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не візьмеш жінки для сина мого з дочок ханаанянина, серед якого я пробуваю.

4 А підеш до краю мого, до місця мого народження, і візьмеш жінку для сина мого, для Ісака.

5 І сказав раб до нього: Може та жінка не бажатиме зі мною йти до цієї землі, то чи можу повернути я твого сина до краю, звідки ти вийшов?

6 І промовив до нього Авраам: Стережися, щоб ти не повернув мого сина туди!

7 Господь, що взяв мене з оселі батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: Твоїм нащадкам я дам оцю землю, він пошле свого ангела перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

8 А коли ота жінка не побажає піти за тобою, то ти будеш вільний від цієї присяги своєї. Тільки сина мого ти туди не повертай.

9 І раб поклав свою руку під стегно Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю справу.

10 І взяв той раб десять верблюдів пана свого, і взяв різного добра свого пана в руку свою, і пішов у Месопотамію до міста Нахора.

11 І поставив верблюди навколішки за містом, біля криниці, надвечір, в час, як виходять жінки воду брати,

12 та й промовив: Господе, Боже пана мого Авраама, пошли ж мені успіх сьогодні, і вияви милість до пана мого Авраама!

13 Ось я стою над джерелом, а дочки мешканців міста виходять воду брати.

14 І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили-но глека свого, я нап'юся, а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, її ти призначив для слуги свого, для Ісака. І з цього дізнаюся, що ти виявив милість до пана мого.

15 І поки він закінчив промовляти, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек на плечі в неї.

16 А дівчина та вельми вродлива з обличчя, дівиця була і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і наповнила глека свого, і вийшла.

17 І вибіг той слуга назустріч їй та й сказав: Дай-но напитися води з твого глека!

18 А та відповіла: Напийся, мій пане! І вона поквапилася зняти глека на руку свою, і напоїла його.

19 А коли закінчила поїти його, то сказала: Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап'ються.

20 І метнулася вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

21 А чоловік той дивувався їй і мовчки намагався збагнути, чи Господь на правильний шлях спрямував його, чи ні?

22 І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, пів шекля вага їй, і два браслети на руки її, на десять шеклів золота вага їм,

23 та й сказав: Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в оселі батька твого є місце для ночівлі нам?

24 Вона відповіла йому: Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його народила вона для Нахора.

25 І сказала до нього: Є в нас місце для ночівлі, також солома і паші багато.

26 І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

27 та й сказав: Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не лишив без милості й вірності своєї пана мого! Господь припровадив мене до оселі братів мого пана.

28 І побігла дівчина, і розповіла в хаті своєї матері про цю пригоду.

29 А в Ревеки був брат, на ймення Лаван. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

30 І як він побачив сережку та браслети на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, яка розповіла, що сказав їй той чоловік, то прибув він до нього, а той ось стоїть при верблюдах біля джерела,

31 і сказав: Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я приготую місце для ночівлі для тебе і для верблюдів.

32 І ввійшов той чоловік до хати. А Лаван розсідлав верблюди і дав соломи, і паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

33 І поставлено перед ним, щоб він їв. А той сказав: Не буду їсти, аж поки не розповім своєї справи. І Лаван погодився.

34 І той став розповідати: Я слуга Авраамів.

35 Господь щедро поблагословив мого пана і він став великим. І дав він йому худобу дрібну та велику, срібло, золото, рабів, рабинь, верблюди та віслюки.

36 А Сарра, жінка пана мого, будучи старою, народила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

37 І взяв з мене присягу пан мій, промовляючи: Не візьмеш жінки для сина мого з дочок ханаанянина, що я пробуваю в його краю.

38 А підеш до оселі батька мого і до мого роду, і візьмеш жінку для сина мого.

39 І запитав я до пана свого: Може та жінка не піде зі мною?

40 І він відповів мені: Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле свого ангела з тобою, щоб дорога твоя була успішною, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого та з оселі батька мого.

41 Тоді збережеш ти присягу дану мені, як прийдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти звільнений від присяги мені.

42 І прибув я сьогодні до джерела та й сказав: Господе, Боже пана мого Авраама, коли б ти вчинив успішним шлях мій, що ним я прямую!

43 Ось я стою над джерелом води, і коли я скажу дівчині, яка вийде води брати: Дай но мені напитися трохи води з твого глека,

44 а вона ж відповість мені: Пий ти і для верблюдів твоїх наберу я води, то вона та жінка, яку призначив Господь для сина пана мого.

45 І поки скінчив я промовляти в серці своєму, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, і й набрала води. І сказав я до неї: Дай мені напитися!

46 І метнулася вона, і свого глека з себе зняла, і сказала: Пий, а я напою твої верблюди. І я напився, і верблюдів вона напоїла.

47 А я запитав її: Чия ти дочка? А вона відповіла: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого народила йому Мілка. І дав я сережку до носа її, і браслети на руки її.

48 І я нахилився, і вклонився до землі Господові, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що він провадив мене вірним шляхом, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

49 А тепер, якщо змилуєтеся ви над паном моїм, то скажіть мені, коли ж ні, то теж скажіть мені і я зверну праворуч або ліворуч.

50 І відповіли Лаван і Бетуїл: Від Господа вийшла та річ, ми не можемо сказати тобі нічого злого чи доброго.

51 Ось перед тобою Ревека, візьми та й іди і хай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь казав був.

52 І коли їхні слова почув слуга Авраамів, то вклонився до землі Господові.

53 І вийняв той слуга срібний і золотий посуд, і одяг, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

54 І їли та пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: Відпустіть мене до пана мого.

55 І сказав її брат та мати її: Хай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш.

56 І сказав він до них: Не затримуйте мене, бо Господь благословив шлях мій. Відпустіть мене і я піду до пана мого.

57 А вони відповіли: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.

58 І покликали Ревеку, і запитали її, чи піде вона з цим чоловіком, і та погодилася.

59 І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і слугу Авраамового, і людей його.

60 І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч і хай нащадки твої успадкують брами твоїх ворогів.

61 І встала Ревека та служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком.

62 А Ісак був повернувся до криниці Лахай-Рої і сидів у краї Негев.

63 І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. Поглянув, і побачив, ось верблюди йдуть.

64 І Ревека побачила Ісака, і злізла з верблюда.

65 І запитала вона слуги: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А слуга відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилася.

66 І слуга розповів Ісакові про всі речі, які він вчинив.

67 І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.

Буття 25

1 А Авраам іще взяв жінку на ймення Кетура.

2 А вона народила йому Зімрана, Йокшана, Мадана, Мідіяна, Їшбака і Шуаха.

3 А Йокшан породив Шеву та Дедана. А від Дедана пішли ашшури, летуші й леуми.

4 А сини Мідіянові: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда і Елдаа, усі вони сини Кетури.

5 І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові.

6 А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки і відіслав їх на схід від Ісака, сина свого, коли сам ще живий був.

7 А прожив Авраам сто сімдесят п'ять років.

8 І помер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він долучився до своєї рідні.

9 І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хіттеянина, що навпроти Мамре,

10 поле, що його Авраам був купив від синів Хетових, там був похований Авраам і Сарра, жінка його.

11 По Авраамовій смерті поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої.

12 А оце нащадки Ізмаїла, Авраамового сина, що його народила Авраамові єгиптянка Агар, невільниця Саррина.

13 І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами і за нащадками їхніми: Первісток Ізмаїлів Невайот, потім Кедар, Адбеїл, Мівсам,

14 Мішма, Дума, Масса,

15 Хадад, Тема, Єтур, Нафіш і Кедма.

16 Оце вони, сини Ізмаїлові, і їхні імена за дворами їхніми і за їхніми кочовищами, дванадцять голів для їхніх племен.

17 Ізмаїл прожив сто тридцять сім років. І помер він, і був узятий до своєї рідні.

18 І розселилися його нащадки від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру.