Старий Заповіт - Книга Йова (переклад Огієнка)

5 устами своїми зміцняв би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

6 Якщо я говоритиму, біль мій не стримається, а якщо перестану, що відійде від мене?

7 Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спустошив,

8 і поморщив мене, і це стало за свідчення, і змарнілість моя проти мене повстала, і очевидьки мені докоряє!

9 Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, скрегоче на мене зубами своїми, мій ворог вигострює очі свої проти мене...

10 Вони пащі свої роззявляють на мене, б'ють ганебно по щоках мене, збираються разом на мене:

11 Бог злочинцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене...

12 Спокійний я був, та тремтячим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

13 Його стрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...

14 Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, як силач...

15 Верету пошив я на шкіру свою та під порох знизив свою голову...

16 Зашарілось обличчя моє від плачу, й на повіках моїх залягла смертна тінь,

17 хоч насильства немає в долонях моїх, і чиста молитва моя!

18 Не прикрий, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зойку мого,

19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самовидець мій на висоті...

20 Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога сльозить,

21 і нехай Він дозволить людині змагання із Богом, як між сином людським і ближнім його,

22 бо почислені роки минуть, і піду я дорогою, та й не вернусь...

Йов 17

1 Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

2 Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

3 Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

4 Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

5 Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

6 Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

7 З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

8 Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

9 І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

10 Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

11 Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

12 вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

13 Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

14 До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

15 Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

16 До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...

Йов 18

1 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

2 Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!

3 Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?

4 О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?

5 Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:

6 його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

7 стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...

8 Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

9 пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,

10 на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...

11 Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.

12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.

13 Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.

14 Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...

15 Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

16 Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.

17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.

18 Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

19 У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

20 На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...

21 Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!

Йов 19

1 А Йов відповів та й сказав:

2 Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

3 Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

4 Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

5 Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

6 Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

7 Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

8 Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

9 Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

10 Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

11 І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

12 полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

13 Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

14 мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...