Герман Мелвілл - Мобі Дік, або Білий кит
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Етимологія
«Якщо ти наважуєшся повчати інших і пояснювати їм, що у нашій мові риба кит іменується словом whale і не вимовляли при цьому, через своє невігластво, літеру h, яка саме й виражає майже все значення цього слова, — ти сієш не знання, а полову».[3]
Хеклюїт
«Whale*** швед, і дат. hval. Назва цієї тварини пов'язана з поняттям округлості, оскільки датською мовою hvalt означає «опуклий, склепінчастий».
Словник Вебстера
«Whale*** походить безпосередньо від голландського і німецького wallen, англосаксон. walw-ian — «качатися, валятися».
Словник РічардсонаВитяги
Давньоєврейське —??
Грецьке —?????
Латинське — cetus
Англосаксонське — whoel
Датське — hvalt
Голландське— wal
Шведське — hwal
Ісландське— whale
Англійське — whale
Французьке — baieine
Іспанське — ballena
Фіджі — пекі-нуї-нуї
Ероманго[4] — пехі-нуї-нуї
Витяги
(Зібрані Молодшим Помічником бібліотекаря)
Читачі зможуть пересвідчитися, що цей бідолашний Молодший Помічник, простодушний читака і книгогриз, винишпорив усі ватиканські книгосховища і всі книгарні світу, вишукуючи будь-які — бодай випадкові — згадки про китів, на які міг натрапити у книжках, від священних до непристойних. Тому не слід сприймати всі ці безладні відомості, що стосуються китів — хоч вони й правдиві, — за святе і непогрішиме євангеліє цетології[5]. Це зовсім не так. Цитати із творів цих давніх авторів і поетів, які тут згадуються, є цікавими для нас і цінними лише з огляду на те, що вони дають нам змогу охопити поглядом усе, що колись у будь-якому зв'язку з будь-якого приводу було сказано, згадано і проспівано про Левіафана[6] всіма націями й поколіннями, у тому числі й нинішніми.
Отже, прощавай, бідолашний Молодший Помічнику, чиїм коментатором я тепер є. Ти належиш до безрадісного, хворобливого племені, що його не зігріє ніяке вино в цьому світі і якому навіть білий херес видався б надто рожевим та заміцним; проте з такими, як ти, буває добре посидіти вкупі, почуваючись нещасливим і самотнім, і, втішаючись із пролитих сліз, плекати теплі почуття до свого співрозмовника; і я хочу сказати вам відверто, без околясів, поки наші очі мокрі, а склянки — сухі, і поки серце щемить солодкий смуток: «Покиньте це заняття, Молодші Помічники! Що більше ви прагнутимете прислужитися людству, то меншу подяку отримаєте. О, коли б я міг звільнити для вас Гемптон-Корт[7] чи палац Тюїльрі[8]! Утім, мерщій осушіть свої сльози і підведіть голову, зберіться на силі! Вище, вище, аж на саму верхівку грот-щогли! Адже ваші товариші, які вас випередили, очистять для вас семиярусне небо, турнувши геть тих блаженних — Гавриїла, Михайла і Рафаїла[9]. Тут ми чаркуємося хіба що розбитими серцями, а там ви зможете стулити докупи кубки, які не б'ються!»
Витяги
«І створив Господь великих китів».
Буття
«Левіафан по собі залишає світлу стежку; глибінь стає, мов сива голова».
Іов
«І наказав Господь великій рибі, щоб вона проглинула Йону».
Йона
«Там кораблі проходять; там цей Левіафан, якого Ти створив, щоб ним бавитися».
Псалми
«Того дня Господь скарає Своїм мечем, твердим, великим і потужним, левіафана, швидкого змія, левіафана, верткого змія, і вб'є потвору, що в морі».
Ісая
«І хоч би яка річ опинилася в прірві пащеки цього чудища — звір, корабель чи камінь, — вона вмить зникає в його велетенській смердючій горлянці і гине в чорній безодні його черева».[10]
«Морали» Плутарха в перекладі Холланда
«В Індійському морі є величезні, найбільші риби з усіх, що є в світі; а серед них — Кити, чи Водокрути, що звуться Balaene, і завдовжки вони в чотири акри, або арпани, землі».
Пліній у перекладі Холланда
«Ми і двох днів не провели в подорожі, коли раптом на світанку побачили безліч китів та інших морських чудовиськ. Один із них був справді величезним. Він наблизився до нас, роззявивши пащеку, здіймаючи хвилі і піну поперед себе».[11]
«Правдива історія» Лукіана в перекладі Тука
«Він приїхав у наші краї ще й для того, щоб полювати тут на китів, бо ікла цих тварин — дуже цінна кістка, і її зразки він привіз у подарунок королю. Проте найбільших китів можна вполювати біля берегів його рідної країни; одні з них мають сорок вісім, інші — п'ятдесят ярдів завдовжки. Він каже, що він, і з ним іще п'ять чоловік, убили по шістдесят китів за два дні».[12]
Розповідь Отара, або Октгера, записана з його слів королем Альфредом у рік від Різдва Христового 890
«І тоді як усе на світі, бодай то жива істота чи корабель, потрапивши в жахливу безодню, якою є горлянка цього страховиська (кита), вмить загине і зникне назавжди, морський пічкур ховається там і спить у безпеці».[13]
Монтень. «Апологія Реймонда Себона»
«Тікаймо! Щоб я з цього місця не зійшов, якщо це не Левіафан, якого славний пророк Мойсей описав у житії святого Іова».[14]
Рабле
«Печінку цього кита навантажили на два вози».[15]
Стоу. «Аннали»
«Великий Левіафан, що змушує море кипіти, мов казан на вогні».[16]
Лорд Бекон. Переклад Псалмів
«Щодо велетенської туші кита, або орки, ми не маємо певних відомостей. Ці істоти сягають дивовижних розмірів, тому з одного кита можна отримати просто неймовірну кількість лою».[17]
«Історія життя і смерті»
«І описував мені спермацет як найкращий засіб від контузій».[18]
«Король Генріх IV»
«Вельми нагадує кита».
«Гамлет»
«Чи зможе зараз хтось його спинити?
Весь у крові, постане він до бою,
Щоб мститися негіднику. О ні,
Йому ні жаль, ні захист не потрібні.
Так кит поранений пливе на берег».[19]
«Королева фей»
«…велетенський, мов кит, який порухами свого гігантського тіла збурює океан навіть у мертвий штиль».[20]
Сер Вільям Давенант. Передмова до «Гондиберта»
«Що являє собою спермацет — відверто кажучи, люди цього не знають, оскільки навіть вельми освічений Гофманус після тридцятирічних досліджень відверто визнав у своїй
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мобі Дік, або Білий кит», після закриття браузера.
