Колектив авторів - 10 успішних українських брендів

третьої п’ятої, сьомої, але це має бути BMW. Ти не можеш їздити на «Hyundai», бо тобі не повірять. Так само ми відразу прийняли рішення, що будемо mac-company. Я всім купив однакові комп’ютери, від стажера й до себе — найновіші макінтоші».

Спершу у «FEDORIV» займалися тільки консалтингом, а створення рекламних роликів залишалося за партнерськими компаніями з холдингу. Приблизно за рік стало зрозуміло, що, якщо компанія хоче гарантувати якість рекламних кампаній чи брендингу, немає сенсу віддавати творчу частину на аутсорсинг. Тоді Федоріву вдалося домовитися з партнерами й узяти під свій контроль дизайнерське бюро «Karandash», а замість нього повернути холдингу більшу частину акцій решти компаній. Відтоді в команді, окрім стратегів та аналітиків, з’явилися ще й дизайнери, креативники. Коли під одним дахом об’єднали бізнес і творчість, усім відразу стало тісно. Довелося шукати альтернативу «Вежі добра», як називали цей офіс у середовищі компанії.

Наступний офіс команда вимріяла на корпоративі. Просто почали думати, яке приміщення потрібне й де воно має бути. Не шукали його через інтернет. Визначили бажані райони, взяли водія й поїхали шукати. Врешті, потрібний дім знайшовся. Це був приватний будинок. Трохи дорожчий, аніж сподівалися, але сааме такий, як хотілося, тому компромісів бути не могло. Його ділили «FEDORIV» і «Karandash», тож назвали той будинок «Дім дружби». Коли в’їздили туди, команда налічувала близько 15 людей, коли виїздили (бо знову стало затісно), — приблизно 35.

* * *

До кінця 2012 року компанія «FEDORIV» уже дуже добре почувалася. Мала достатньо клієнтів і більш ніж достатньо — роботи. У Федоріва склалося враження, що всі шалено працюють, але прибутки компанії аж ніяк не шалені. Тоді він запросив для консалтингу одного свого приятеля з-за кордону. Той вивчив ситуацію і сказав дві речі, які кардинально змінили долю компанії. Перше — він порадив закрити «Karandash». Сказав: «Тобі цікаво, що він є, а клієнтам це нецікаво». Якщо вони працюють із «FEDORIV», «Karandash» має бути частиною «FEDORIV». Заважало не дизайнерське бюро, а те, що воно мало окреме ім’я. Федорів пояснює, що це впливало на бізнес у далекій перспективі. Тоді необхідно підтримувати два бренди, два сайти, думати про два позиціювання, двічі дарувати подарунки клієнтам... Це зайве.

Другою тезою експерта було: «Клієнти вас використовують. Вони розуміють, що отримують від вас велику цінність, а ви не любите продавати свої послуги дорого». Після цього Федорів підняв ціни втричі — і виграв. Деякі компанії відпали, але деякі залишились. Це великі клієнти, які розраховували на високу планку сервісу й готові були за це відповідно платити.

2014 року частка російських клієнтів становила 40%, але зі зрозумілих причин цей ринок почав відвалюватися. Андрій Федорів згадує це як ще один переломний для компанії момент. Він тоді вирішив не скорочувати штат і не збавляти обертів, а, навпаки, дати газу на повну. Тоді ж почалася історія з «FEDORIV Hub». Доволі ризикована історія, як згадує Андрій. Компанія перебралася з «Дому дружби» до величезного приміщення на п’ятому поверсі «Арена-центру». Просто сплачувати оренду було б занадто дорого, тому й виник «FEDORIV Hub» — майданчик, де можна проводити які завгодно події: від лекцій чи тренінгів — до вечірок, дискотек або показів мод. Приміщення обладнане якісною акустичною та світловою системами, чотирма здоровенними екранами, вміщує від 200 (сидячі місця) до 500 (у форматі вечірки) осіб. Таким чином «FEDORIV Hub» дав змогу ділитися «офісним» простором і заробляти на цьому гроші. До того ж хаб приніс «додаткові бонуси»: протягом 2015 року тут провели близько 200 подій, і це спричинило інформаційний бум. «Усі компанії, які добре почувалися в період кризи 14-15 років і були спрямовані на зростання, — розповідає засновник «FEDORIV», — прийшли до нас. Як наслідок, у кризові роки ми нікого не звільняли і не скорочували, ми зростали». Ризик укотре себе виправдав.

У кризові роки ми нікого не звільняли і не скорочували, ми зростали.

* * *

Гасло «FEDORIV» — «create whatever» (створюйте будь-що) — якнайкраще передає сутність компанії. Адже це не просто рекламна чи брендингова агенція, у «FEDORIV» називають себе «креативною компанією». Їхня робота не обмежується створенням рекламного ролика, кампанії. «FEDORIV» може змінювати, скажімо, обгортку продукції, впроваджувати нові послуги чи якимось іншим способом впливати на позиціювання на ринку. Яскравим прикладом слугує ребрендинг Ощадбанку. У більшості українців банк асоціювався із застарілою пострадянською установою (зрештою, приблизно таким він колись і був).

Та коли ощад справді почав змінюватися, впроваджуючи технології, відкриваючи інноваційні відділення, необхідно було донести до українців переваги цих реформ.

До справи взялися фахівці «FEDORIV». Вони прибрали все зайве зі старої айдентики банку. Традиційне тло змінили темною та яскравою зеленими смугами особливого відтінку (фактично, пропустили прапор України через зелений світлофільтр). Замість безлічі хаотично розкладених у відділеннях роздаткових матеріалів «FEDORIV» запропонував єдине фінансове меню. Запустили на сайті «YouTube» канал «Oschadbank.tv», аби постійно звітувати перед акціонерами та вкладниками. Розробили інтерактивний додаток банку для привітань зі святами. Також компанія відмовилася від впровадження традиційної реклами (високобюджетні ролики із професійними акторами, масштабними декораціями) та почала працювати в жанрі документалістики. Знімали лише справжніх людей зі справжніми історіями. Як наслідок, порівняно з попереднім роком депозитний портфель Ощадбанку збільшився на 21%.

«FEDORIV» брався і за абсолютно безпрецедентні для звичних рекламних компаній проекти, наприклад, створення рок-шоу «Иначе» для культового гурту «ДДТ». Федоріву необхідно було створити формат концертної програми, розробити візуальну складову, знайти підрядників для реалізації технічних завдань. Хто бачив відео для цього концерту, не посперечається, що це вже ніякий не «креатив» — це мистецтво. Коли запитую Федоріва, як саме розробляють рекламу чи працюють над іншими творчими проектами, він посміхається й каже, що відповіді немає. Кожного разу по-іншому, залежно від клієнта й поставленого завдання. Творчість не може мати чітко алгоритмізованого підходу. Для прикладу, коли до Федоріва звернувся Юрій Шевчук із «ДДТ», то вони обоє разом із кількома молодими художниками й театральним режисером, вимкнувши мобільники, провели три доби на усамітненій дачі біля Києва. Художникам запропонували вигадувати що завгодно, не замислюючись, як це може бути втілено. Після цього до роботи долучилася команда креативників, що працюють із технологіями, і взялася розробляти технічні рішення. На тому етапі фундамент проекту на 60% був готовий, хоча попереду залишалося багато роботи. Знімальний процес і постпродакшн, якими керував молодий художник і рекламіст Олексій Сай, розтягнулися на півроку, але результат був того вартий. Зображення проектували на 10 екранів, головний під час одного з концертів мав розміри 16 метрів