Біблія - Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту

ловить мудрих їхніми хитрощами»; 20 і ще: «Господь знає думки мудрих, що вони марні.» 21 Тому нехай ніхто не хвалиться людьми; усе бо ваше: 22 чи то Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє - усе ваше, 23 ви ж Христові, а Христос - Божий.

4. Невідрадне становище апостолів

1 Нехай, отже, кожний уважає нас як слуг Христових і завідувачів тайн Божих. 2 Тим то вимагається від завідувачів, щоб кожний з них був вірний. 3 Для мене то найменша річ, щоб ви мене судили чи якийсь суд людський; ба й сам себе я не суджу. 4 Бо я не почуваю себе винним ні в чому, але я тим не виправданий. Хто мене судить - це Господь. 5 Тож не судіть нічого перед часом, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога. 6 А те, брати, що я ото пристосував до себе й до Аполлоса - заради вас, щоб ви на нас навчилися, як сказано: «Нічого понад те, що написано»; щоб ви не неслись гордо один над одного проти іншого. 7 Хто бо тебе вирізняє? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав? 8 Ви вже наситилися! Вже збагатилися! Без нас зацарювали! Коли б то вже зацарювали, щоб і ми разом з вами царювали! 9 Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям. 10 Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж - міцні; ви славні, ми ж без чести. 11 До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б'ють, і ми скитаємось. 12 Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо; 13 нас ганьблять, а ми з любов'ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі. 14 Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15 Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі. 16 Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками. 17 Власне, тому я і послав вам Тимотея, мою улюблену і вірну в Господі дитину; він нагадає вам мої в Христі дороги, як я навчаю скрізь у кожній Церкві. 18 Деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас уже більше. 19 Але я незабаром до вас прийду, коли Господня на те воля, і спізнаю не слова загорділих, а й силу. 20 Бо царство Боже не у слові, а в силі. 21 Що ви хочете? Щоб я прийшов до вас із палицею, - чи з любов'ю та духом лагідности?

5. Кровозмісник 1-8; уникати негідних християн 9-13

1 Взагалі чути між вами про розпусту, і то про таку розпусту, якої і між поганами нема - що хтось має за жінку батькову жінку! 2 Ви ж наповнилися гордощами, хоч повинні б сумувати, щоб виключити з-поміж себе того, хто допустився цього вчинку! 3 Бо я, - неприявний тілом; але присутній духом, - уже засудив, немов би був присутній, того, хто таке вчинив, 4 коли в ім'я Господа нашого Ісуса зберетесь ви і дух мій, силою Господа нашого Ісуса 5 видати такого сатані на погибіль тіла, щоб спасся дух у день Господній. 6 Недобра ваша хвальба! Хіба не знаєте, що трохи закваски заквашує усе тісто? 7 Усуньте стару закваску, щоб ви були новим тістом, так, як ви і є прісні, бо Пасха наша, Христос, принесений у жертву. 8 Отож святкуймо не у старій заквасці, ані у заквасці злоби і лукавства, а в опрісноках чистоти й правди. 9 Я вам писав був у листі не мати стосунків з розпусниками, 10 - не взагалі з розпусниками цього світу, чи то з зажерливими, чи з грабіжниками, чи з ідолопоклонниками, бо вам довелося б вийти з цього світу. 11 А написав я вам, щоб ви не мали зносин з тим, що, називаючи себе братом, є розпусник чи зажерливий, чи ідолопоклонник, чи злоріка, чи п'яниця, чи грабіжник; з таким - навіть не їсти! 12 Чого б я мав тих, що осторонь, судити? Хіба ж ви самі не судите тих, що з нами? 13 Тих же, що осторонь, Бог буде судити. Виключіть злого з-поміж себе!

6. Християни повинні самі себе розсуджувати 1-11; людина не для розпусти 12-20

1 Чи сміє хтось із вас, мавши справу до іншого, судитися перед неправедними, замість перед святими? 2 Хіба не знаєте, що святі будуть світ судити? А коли ви будете світ судити, то чи ж не достойні ви судити куди менші справи? 3 Хіба не знаєте, що ангелів будемо судити? Оскільки більше життєві справи! 4 Коли, отже, маєте суди про життєві справи, настановляєте (суддями) таких, що за ніщо вважаються у Церкві. 5 Кажу це вам на сором! Хіба нема між вами ні одного мудрого, що міг би розсуджувати між братами своїми? 6 А то брат з братом судиться, а й перед невірними! 7 Вже це взагалі для вас пониження, що судитеся між собою. Чого б вам радше не стерпіти кривди? Чого б вам радніш не зазнавати здирства? 8 Ви ж, навпаки, самі кривдите та обдираєте, та ще й братів! 9 Чи ж не знаєте, що неправедні царства Божого не успадкують? Не обманюйте себе! Ані розпусники, ані ідолопоклонники, ані перелюбники, ані розгнуздані, ані мужоложники, 10 ані злодії, ані зажерливі, ані