Міа Натан - Пір'їнка, Міа Натан

   Наступний день був більш насичений. До купання в морі додалися мандрівки дивовижними місцями, де ми милувалися чарівними місцевими краєвидами. Ми відвідали винні льохи місцевих замків, знайшли неймовірний ресторанчик на березі моря, їли там виловлену при нас рибу. Було чудово! Коли ми з Андрієм вже вночі повернулися на віллу, то були настільки втомлені, що просто поснули в обіймах один одного. 

     Наступний день розпочався з уже звичного купання в прозорих водах вранішнього моря. Ми добряче поснідали й саме будували плани на сьогодні, коли Андрію хтось подзвонив.

   — Ірусик, мені тут треба ненадовго відʼїхати, з одним чоловічком переговорити. Хочеш, поїхали зі мною, почекаєш у якомусь ресторанчику чи просто прогуляєшся з Артемом містом, а потім десь пообідаємо.

    Моє серце стрепенулось.

   — Та ні, Андрюш, їдь сам. Я хочу сьогодні трошки поплескатися в морі, вода просто фантастична. Трошки позасмагаю, поки не так пече. А потім влаштую собі невеличку сієсту.

    — Ти впевнена? Я можу тебе завести в місцеву галерею. Кажуть, там дуже навіть… красиво. Чи …

    — Не хвилюйся, милий! — перебила я його. — Нічого не треба. Я дійсно хочу відпочити у тиші та спокої на віллі.   

    — Добре, як забажаєш. Я тоді спробую швидше повернутися. Не сумуй, моя крихітко!

   Він поцілував мене на прощання й вони з Валєрою поїхали.    

  Коли ми залишились удвох, Артем поглянув на мене якимось дивним змученим поглядом й запитав:

   — То що, зараз йдемо на пляж?

   — Ні, поки не хочу.

   Я посміхнулася й зробила крок до нього, але Артем відступив на крок назад й сказав:

    — Тоді дозволь я піду до себе. Якщо буду потрібний, клич, — й, не дочекавшись відповіді, розвернувся й пішов до себе в кімнату.

 Я залишилась одна посеред вітальні. Не зовсім те, на що я розраховувала, коли з завмиранням серця чекала тієї хвилини, коли залишусь з ним наодинці. Я роздумувала щось хвилини три. Мій розум намагався втримати мене, але у нього не було жодного шансу, бо мої емоції штовхали мене на явні безумства.

    Я пішла за Артемом.

  Він сидів на стільці біля вікна з телефон в руці. Верхні ґудзики його білосніжної сорочки були розстебнуті. Артем поглянув на мене й хотів підвестись, але я не дала йому цього зробити. За мить я була біля нього, притримала його за плечі, нахилилася та припала до його вуст таким жаданим поцілунком. Він відповів не відразу, повагався, але все ж не встояв. Я на мить випросталась, швидко стягнула трусики, розвела ноги й сіла йому на коліна. Обвила його шию руками й знову жадібно захопила його вуста в полон, щоб він навіть не думав щось мені казати. Але не спрацювало.

    — Іро, перестань! — все ж спробував щось говорити мені в губи він. — Не роби дурниць! Все закінчилось!

   Артем говорив, а його рука пестила моє стегно, інша ніжно гладила спину.

   — Так, — відповіла я гарячим шепотом. — Ти абсолютно правий. Я роблю дурницю. Але ж тобі це подобається.

    Моя рука опустилась йому між ніг. 

   — Так! Тобі подобається! Дуже подобається.

   Одночасно з невеликим збудливим масажем крізь тканину я взялась розстібати його штани.

   — Іро! — простогнав він та закусив нижню губу. Його сильні руки міцно обхопили мої сідниці. 

     Коли він увійшов, мене наче вогненним мечем пронизало, такі гострі та гарячі були відчуття. “Я, мабуть, дуже розпусна! — подумалось мені. — Але мій персональний коханець — бог! Я не можу відмовитись від нього!” 

     Продовжили ми у його ліжку. 

    Коли все закінчилось, ми обоє швидко прийняли душ та привели себе до ладу. Взагалі, після сексу я полюбляю повалятися у ліжку голяка, поговорити або помовчати, пообійматися, можливо випити по склянці вина. Але тут і зараз ми з Артемом не можемо дозволити собі такої розкоші. 

     — Нам треба поговорити! — сказав Артем і я була цілком з ним згодна. 

   Ми вирішили піти поговорити до моря.

    — Давай будемо вважати те, що зараз між нами сталося — нашим прощальним сексом, — сказав Тьома під плескіт хвиль.

     —  Як скажеш, — покірно відповіла я, хоча знала, що брешу.

   І шум прибою забрав наші слова десь у морські глибини.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно