Біблія - Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту

Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою. 25 Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь. 26 За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні; 27 так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду. 28. І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще: 29. вони - сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби; 30 вони - обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам, 31 нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні. 32 Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять.

2. Юдеї не ліпші від поган 1-11; не виконують закону 12-24; в чому важливість і значення обрізання 25-29

1 Ось чому немає тобі оправдання, хто б ти не був, о чоловіче, що судиш; бо в чому судиш іншого, ти сам себе засуджуєш: чиниш бо те саме, що судиш; 2 ми ж знаємо, що суд Божий відбувається по правді на тих, що таке чинять. 3 Чи думаєш про те, о чоловіче, - який судиш тих, що таке чинять, а сам таке робиш, - що ти суду Божого уникнеш? 4 Або погорджуєш багатством його доброти, поблажливости і довготерпеливости, не знаючи, що Божа доброта тебе веде до покаяння? 5 Та ти жорстокістю твоєю і нерозкаяністю серця збираєш гнів на себе в день гніву, коли об'явиться правдивий суд Бога, 6 що віддасть кожному за його вчинками: 7 тим, що витривалістю в добрім ділі шукають слави, чести і нетління - життя вічне; 8 а сварливим та неслухняним правді, але слухняним кривді - гнів та обурення. 9 Горе й утиск на всяку душу людську, що чинить зло: на юдея перше, потім грека; 10 слава ж і честь, і мир усякому, хто чинить добро: юдеєві перше, а потім грекові, 11 бо Бог не вважає на особу. 12 Бо ті, що згрішили поза законом, поза законом і згинуть; а ті, що згрішили під законом, будуть суджені законом. 13 Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються. 14 Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не мавши закону, самі собі закон; 15 вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи, - 16 в день, коли Бог, згідно з моєю Євангелією, судитиме тайні вчинки людей через Ісуса Христа. 17 Та коли ти, що звешся юдей, що спираєшся на закон і хвалишся Богом, 18 ти, що знаєш його волю і, навчившись із закону, розбираєш, що краще, 19 упевняєш себе, що ти провідник сліпим, світло тим, що в темряві, 20 виховник невігласів, учитель дітей, бо маєш у законі вираз знання і правди, - 21 ти, отже, що інших навчаєш, себе самого не навчаєш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш! 22 Наказуєш не чинити перелюбу, і чиниш перелюб! Гидуєш бовванами, а чиниш святокрадство! 23 Ти, що хвалишся законом, переступом закону Бога зневажаєш. 24 Бо, як написано, через вас ім'я Боже зневажається між поганами. 25 Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти переступаєш закон, обрізання твоє стало необрізанням. 26 Коли ж необрізаний пильнує постанови закону, то чи не порахується йому його необрізання за обрізання? 27 І необрізаний по природі, виконуючи закон, осудить тебе, що, не зважаючи на Письмо й обрізання, ти переступник закону; 28. бо не той юдей, що є ним назовні, і не те обрізання, що назовні, на тілі, 29. а той, хто юдей у скритості, і те обрізання серця - за духом, не за буквою; такому похвала не від людей, але від Бога.

3. Бог вірний - виконує обітниці 1-8; всі люди згрішили 9-20; потребують оправдання через віру 21-31

1 В чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання? 2 Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі. 3 Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу? 4 Ясно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.» 5 Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий - по-людському говорю! - коли наводить гнів свій? 6 Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити? 7 Та коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити? 8 Чому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий. 9 То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом, 10 як написано: «Немає справедливого, ані одного! 11 Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога. 12 Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного! 13 Їхнє горло - гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами. 14 Уста у них прокльонів повні і гіркоти. 15 Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги. 16 На їхніх дорогах злидні і руїна. 17 Вони не відають дороги миру. 18 Немає Божого остраху у них перед очима.» 19 Ми ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом,