Ольга Обська - Приречений кохати, або Надія короля Ерланда, Ольга Обська

— Міледі Наде, ви ж знаєте, я краще язика проковтну, ніж проговорюся.

— З Його Величністю, — у саме вухо видихнула Надя.

Помічниця на хвилину втратила здатність говорити. Тільки очі: кліп, кліп, кліп. А потім її, навпаки, прорвало. Вона стрепенулася в обіймах Наді, задихала уривчасто і збуджено:

— Сам Його Величність взявся вас туди провести? Сам? Та нікого іншого… та він би ніколи…

Їй явно бракувало слів. Вона висловлювалася вигуками. А потім перейшла на гарячий плутаний шепіт:

— Міледі Наде, я відразу відчула, що ви особлива. От, правду кажу, одразу! Тільки я боялася вас жахливо, але знала, що ви незвичайна. І Його Величність це також відчув. Не міг не відчути. І взагалі, я, знаєте, що думаю? — вона обхопила Надю і заговорила ще швидше, ще плутаніше, ще емоційніше, — Я думаю, що ви і є наша майбутня королева. Саме вас і пророкували зірки. Ви розумна, смілива, рішуча, не боїтеся нікого, ви справедлива та співчутлива. Ви благородна, ви…

— Лізі, — перебила Надя, — ну що ти таке кажеш? Тебе послухати, то я ангел з плоті і крові. Насправді та, кого пророкували зірки, досі на Землі. Найближчими днями її доставлять сюди, до Тай-Наїлю, і познайомлять з Його Величністю. А я лише його консультантка.

— А я думаю, — вперто захитала головою Лізі, — немає ніякої іншої жінки. Зірки назвали саме вас. Просто всі ці Святості: і Магістр Базиль, і астролог Освальд, і навіть дядечко Фредерік та тітонька Алісія — вони всі хитрують. Змовилися до певного часу мовчати.

— Лізі, ну що ти нафантазувала? Навіщо їм це?

— Як це навіщо? Вони всі люблять Його Величність і хочуть допомогти. Одна справа, коли бах — і тобі на голову наречена як вирок суду. Хочеш, не хочеш, а ти приречений її кохати. І зовсім інша справа, коли почуття народжуються власними силами. Ось вони і вирішили, що ви повинні спочатку трохи просто так поспілкуватися, а лише потім дізнатися, що є нареченим.

Ох, яка ж Лізі добра наївна душа! Яку придумала гарну казку — їй би теж психологом працювати, а ще краще книжки писати. Тільки життя — не казка, в житті інтриги плетуться не заради того, щоб когось ощасливити, а скоріше, навпаки, аби зробити нещасними. Надя б ще змогла з великою натяжкою повірити, що Базиль, цей любитель екстравагантних жартів, міг вигадати такий грандіозний розіграш. Але йому б ніколи не вдалося втягнути в подібну авантюру трохи божевільного астролога і солідних Фредеріка та Алісію.

— Ех, Лізі, Лізі, фантазерка, — знову обійняла подругу Надя. — Я така ж майбутня королева Тай-Наїля, як ти іспанський льотчик. І не питай, хто такий іспанський льотчик, навряд чи тобі доведеться колись з ним зустрітися. А ось із майбутньою королевою Тай-Наїля, я сподіваюся, ми всі познайомимося найближчим часом — можливо вже завтра.