Самовидець - ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ

року его царское величество Петр Алексіевич под Озов ходил, а гетман Мазепа под Казикермен». Тут зведені докупи події двох років, перші чотири замітки слід віднести до 1694 р., останні — до 1695 р.

7 У праці Рігельмана: «городках».

Того ж року, навесну, повеліл его царское величество Петр Алексіевич ити войною под Азов и гетманові Івану Мазепі под 1 городки Казикермен, що и зараз вийшли и царского величества боярин Борис Петрович Шереметов, и у Переволочной тие войска переправились 2 на тот бок Днепра о святом пророку Ілії, и пойшли под городъки 3 войска великіе.

Того ж року солтан з ордою білагородскою, зайшовши у Поліся 4 несподівано, слободи попустошил и Хвастов опалив по самий город 5, що било коней, бидла — усе позабирали. А войско з Палієм не било скуплено, и по станції много їх пропало, и жадного отпору не дали татаром 165, полковник Палій пішо ухопился у городок, а напотим з солтаном розмовлял и хліба и напою оним вивозил, один другого 6 даруючи.

Місяця іюля 7 стали наши войска под Казикерменом 8 и оточили войска шанцями армати около муров, и подкоп один учинили, которіе вал вирвали. Там же великіе ґранати в город пускали, которіе барзо великую трудность чинили турком, в городі зостаючим. Чого не могли витривати турки — почали просити у згоду, и тот город отдали, але и самих 9 побрано в неволю и розобрали часть москва и часть гетман межи свої войска. Также и другіе городки: Ослам городок 10 и Тавань учинили, и усі, що там били, в козацких руках зостали 166. И в той потребі полковник миргородский, Данило 11 Апостол (которий послі и гетманом бил) знатную паче протчиїх показивал храбрость. И того ж часу Казикермен розвалили войска доґрунту, а в других городках войска козацкие стали за росказаніем гетмана запорожского Івана 12 Мазепи, а тое стало іюля 31 13.

1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «по».

2 Там же: «переправлялись».

3 Там же: «под ті городки пойшли».

4 Там же: «Полісся».

5 Там же: «городок».

6 Там же: «одного».

7 Там же: залишено місце для позначення дня.

8 Там же: «Казикермином».

9 Там же: «а самых».

10 Там же: немає «городок».

11 Там же: немає «Данило».

12 Там же: немає «запорожского Івана».

13 Там же: не позначено час.

Того ж року вийшли войска великіе его царского величества конніе и пішие под Азов, и сам его царское величество Петр Алексіевич високою своею царскою особою водою, суднами, з войсками 156 великими, Доном рікою подъступил под Азов, город турецкий, и оного доставал, около попустошил. Тилко ж самого города не достали, около которого усе літо стояли, и зоставивши войско поблизу Азова свої, его царское величество на зиму повернуть на Москву изволил 1.

1 У вид. Бодянського і сп. Судієнка: «а на зиму изоставивши войска свої поблизу Азова, его царское величество повернуть на Москву изволил».

РОКУ 1696*

На початку того року, зараз по Рождестві Христовом, вийшли орди великіе: кримскіе, чаркаскіе и білагородскіе и, скупившися, доставали Китайгородка, и не достали. О которих силах татарских увідомившися гетман наш запорожский Іван Мазепа 2, не допускаючи далій оним неприятелем распростиратися 3 и пустошити України, скупивши войска свої, вийшол противко них на Прилуку, на Лохвицу да на Гадячое 4. О котором поході гетманском увідомившися, орда назад повернули от Говтви, жадного городка не винявши, тилко в тих краях села попустошили 6. А гетман с войсками своїми назад повернул, пославши за ними полковника прилуцкого Дмитра Лазаренка и Івана Романовского з войсками 167, которіе в поля за ними вийшли, але їм орда 6 жадного отвороту не чинила, которіе 7 вцілости назад повернули 8. 157

* У сп. Козельського за цей рік вміщено таке: «Року 1696. Войска его царского величества коние и пішие ходили под Озов, а сам его царское величество водою Доном рекою подступил». (Цю вістку слід віднести до 1695 року).

2 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «гетьман Мазепа».

3 Там же: «распространится».

4 Там же: «війшол противно оних к Гадячому».

5 Там же: «пустошили».

6 Там же: «и яко».

7 Там же: немає «которіе».

8 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського далі вміщено оповідання про відправлення до Москви полонених, захоплених козаками під Казикерменом в минулому році, чого немає у сп. Іскрицького. Після цього розповідається про похід царських і козацьких військ під Азов і здобуття цього міста. Виклад цих подій у сп. Судієнка істотно відрізняється, зокрема щодо мови і опису деталей, від сп. Іскрицького. Оповідання про взяття Азова у сп. Судієнка дуже нагадує опис цих подій, вміщених у «Короткому описі Малоросії», хоч в останньому ці події викладаються докладніше. Щоб наочно показати, як пізніші переписувачі літопису Самовидця доповнювали його текст запозиченнями із різних джерел, наведемо текст літопису за сп. Судієнка:

«Тогда ж, по отшествії татар, Мазепа всіх казикерменских турков чрез полковников: Михайла Бороховича гадяцкого да Ивана Мировича переяславского, да Константія Мокіевича кіевского послал в Москву, которіе великую милость и жалованье от царского величества получивши, и в домы отпущенны. Итого ж року по смерти царского величества государя царя Иоана Алексіевича, виправился повторно под Азов его царское величество государь Петр Алексіевичь, с множайшими войсками и военними силами и запасами стройно, куда повеліл и малороссійскаго войска 25 000 скупить, которое тот час гетьман Мазепа виправив, опреділив над ними комендира черніговского полковника Якова Лизогуба и с ним полковников: гадяцкого Михайла Бороховича, прилуцкого Дмитрія Горленка и лубенского Леонтія Свічку, компанії федков и сердюцкій Кожуховского полка, которіе туда в Петров пост приспішившіе, поставленны за Азовом, вниз Дону, от моря и Кубанской орди, и отняли тім коммунікацію полевым