Вікторія Попик - Запалена минулим, Вікторія Попик

Перебираю усі продукти і думаю, що можна з цього всього зробити.

Зупиняю свій вибір на салаті з креветками та тарталетках теж з морських продуктів.

Ми весело обговорюємо якісь шкільні теми Міші, він почав ходити на новий гурток, тому вражень безліч. 

У перемішку з цим не забуваємо перекинутися легкими доторками та безневинними поглядами.

Що може бути краще! Якщо звичайно забути момент, що історія з арештом Артема ще не закрита.

Але це буде завтра, а сьогодні я не те що стараюся, я навіть не думаю про ті проблеми.

- Мам, а можна я трохи подивлюсь мультики

Безневинно просить Міша, а він сьогодні заслужив.

- Біжи, тільки не довго і я тебе прошу, щось нормальне

Хмурюся, бо знаю, що він любить дивитися всяку дурницю, яку я засуджую і забороняю усіма способами.

Міша встигає зникнути за дверима кухні як я одразу приземляюся дупою на стільниці, так швидко, що навіть не встигаю здивуватися.

- Таки правильне рішення не одягати топ, а то моя допомога закінчилась би давно

Шипить мені в губи і зривається з палким поцілунком. Я трішки відсторонююсь, щоб підколоти:

- А що в тебе алергія на топи?

- Ага, ще й яка, одразу хочеться його зняти

Притягує мене ще ближче, так що ми мало не зливаємося в одне ціле.

- Якщо ми зараз не зупинимось то гості будуть жувати сире мʼясо і роздільний салат

Як би не було важко відірватись, але залишимо цей десерт до ночі, так тільки бажання наросте.

Справді на силу відліпаю від Микити і намагаюся зібрати себе докупи, хоча низ живота зводить від бажання погасити ту пожежу.

Краєм ока спостерігаю за Микитою, а він теж не може сконцентруватися на приготуванні їжі, але нагадаю це не моя ідея запросити гостей, тому хай працює.