Юрій Михайлович Канігін - Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства

більше, ніж теперішнє Сонце. Воно зіткнулося з гігантським скупченням космічного льоду. Це розпечене тіло глибоко проникло в крижаний масив (прихований вогонь, піраміда). Протягом сотень тисяч років не відбувалося нічого. Зате потім — велетенський вибух! У такий спосіб наш Всесвіт розширюється дотепер.

Чому Сонце не вибухає? Тому що воно відкрите і поступово «спливає'» своїми променями. Щоб стався вибух, треба перекрити, зламати промені («свастика»).

Отже, існують дві антагоністичні системи арійських знаків, що відбивають дві полярні гілки арійського суперетносу та арієзованих народів. Основну гілку представляли праві арії, скіфи-сколоти. сармати. русичі (слов'яни) і т. д., побічну — лівоарійці, царські скіфи, готи, тевтони, німці, що сповідували фашистську ідеологію. І зовсім окремо стоїть семітська система знаків; знак Тори (сувій), шести- і п'ятикутні зірки, семи-свічник, жовтий колір. У середині семітичного світу їм протистоїть знак Місяця (півмісяця) й зелений колір. Це знаки ісмаїлітів — нащадків Ісмаїла (арабів, котрі вороже настроєні до євреїв). Але це — особливе питання, далеке від арійської проблеми [Ця теорія має багато подробиць, котрі ми не беремо до уваги. Тим більше, що є відповідна література, Див, напр.: Повель Л., Бержье Ж. Утро магов].

ДО РЕЧІ, ПРО МАСОНІВ

Тьма на Западе глубока, Если солнце не взойдет; Луч приемля от Востока, Вы на нас лиёте свет, Гимн русских масонов

— Загальновідомо, що масони звели інтелект на п'єдестал пошани, а знакові символа в них — опора справжніх знань.

Масони — «продовження» теми великого духовного протистояння: Агарті — Шамбала, — Єгипет — Іудея, Про значущість цієї теми, у вас майже не розкритої, свідчить уже сам перелік імен. Масонами були майже всі ідеологи та діячі Великої Французької революції — Вольтер, Д'Аламбер, Дідро, Руссо, Робесп'єр, Марат, президенти Сполучених Штатів Америки — Вашингтон, Джефферсон, Франклін, Лінкольн, великі вчені та письменники — Ейнштейн, Рассел, Рабіндранат Тагор і т. д. Широко охопив цей рух Росію, де масонами була, без перебільшення, значна частина видатних людей — інтелектуальних і духовних лідерів нації: Петро І, Меншиков, багато князів і графів — Трубецькі, Рєпніни, Черкаські, Куракіни, Прозоровські та ін.; Татищев, Херасков, Новиков, Фонвізін, Радищев, Павло І, майже всі лідери декабристів, Пушкін, Суворов, Кутузов, Герцен, більшість філософів XIX — початку XX століття, Реріх, Горький, О. Толстой. Весь склад Тимчасового уряду — масони. Видатні більшовики, наприклад, Зінов'єв, Чичерін, Воровський, теж входили до різних масонських орденів і сект. Перелічувати можна до безкінечності. Всього у світі нараховується до 4000 лож, сект, товариств тієї чи іншої гілки масонства.

І що ж, усі вони, як іноді можна почути або прочитати, «вороги людства», слуги сатани, сіоністи, змовники? Ні, звичайно. Загальна основа масонства як історичного явища інтелектуальна, точніше, езотерична. Вони простежують шляхи помилок людства, виступають проти фізикалізму нашої науки, для них Космос — не просто фізичне явище, не мертвий простір, а «живий організм», що впливає на Землю не лише енергетично, але й інформаційно, духовно.

Існують чотири основних «канали», якими до нас надходять із далекого минулого знання найвищого рівня, тобто «нетутешні»: два арійських — Агарті, Шамбала в Тибеті, два західних — іудейський та єгипетський. Вони мають символьний вираз, а розкриваються і використовуються шляхом з'ясування семантики (змісту) великих знаків і знакових систем: єгипетських, іудейських, арійських. От чому масони культивують знаки піраміди, шестикутної та п'ятикутної зірки, трикутника, семисвічника, хреста, кола тощо, вивчають священні тексти людства — єгипетські Книгу Гермеса и Книгу мертвих, іудейські Старий Завіт і Талмуд, східні санскритські тексти, тибетську Книгу мертвих, Євангелія тощо. І оскільки в них насправді зашифровані «нетутешні» знання, багато з яких за рано відкривати широкому загалу (візьмемо, приміром, знан ня про психотропну зброю чи масовий гіпноз), всі масони — езотеристи або навіть окультисти. Важливого значення вони надають посвяченням, клятвам, містичним обрядам, талісма нам. До речі, піонерський заклик: «Будь готовий! — Завжди готовий!» — масонський.

Відповідно до джерел езотеричних знань масони поді ляються на західних і східних, мають ложі іудейської, єгипет ської, тибетської, індійської орієнтацій. Відповідно різниться також їх символіка.

Але, по-перше, в усьому потрібна міра; крайнощі завжди призводять до помилок. Не можна не бачити того, що багато які ложі і секти компрометували первісну ідею «вільних каме нярів» — ідею високого знання, духовного ідеалу, яким по винні слугувати люди, спрямовуючи духовний розвиток на ко ристь людства, на створення суспільства добра, розуму, рівності, братерства. Є й розенкрейцери, що вдарилися в сата нізм, і жидомасони, що мріють про світове панування, і войов ничі атеїсти, які «знищують» Бога, і просто ненормальні, що проповідують повну відмову від «умовностей цивілізації». Пам'ятаєте слова великого українця Гоголя: «Чого тільки нема на тій ярмарці!»? Таких масонів треба просто боятися.

По-друге, навіть масони із здоровим глуздом, при всій їх прогресивності і бажанні щастя людству (взяти хоча б вище названі імена — більшість із них щиро служили і багато дали своїм народам), не могли узгодити своїх поглядів з право слав'ям, арійською ідеєю Ісуса Христа — Спасителя люд ства.

Так чи інакше, а російські масони підривали православ’я, церкву в Росії, сповідували пантеїстичні ідеї Шамбали. Вони вважали себе віруючими, але об'єктивно все як таки були роз садниками атеїзму, а пізніше, як і Лев Толстой, — «духовни ми вождями більшовизму». Хочу підкреслити, що в Україні масонство не знаходило поживного ґрунту, тому що тут були досить глибокі корені православ'я. Але Україна завжди була і залишається під прицілом масонів. Її світла арійська ідея їм як більмо на оці. І вам, українцям, потрібно бути пильними.

Як тільки молодий Петро І повернувся з Європи, де він був прийнятий у тамплієри, по суті, почалася руйнація церков, монастирів. Та й церковний розкол, який стався за Петра (пам'ятаєте Никона та Аввакума — їх боротьбу?), також наслідок підступів західних масонів. Не випадково він збігся із. створенням у Москві Німецької слободи.

Був масонський натиск і на Україну. Я маю на увазі місіонерів-протестантів. Проте яскраво вираженого церковного розколу тут не сталося.

Протестанти-масони впевнили Петра відтяти голову Руській православній церкві, скасувати патріарха, сильно «урізати» монастирі, сплюндрувати головні з них. Удари посипались і на Києво-Печерську лавру. Аж до грудневого повстання 1825 року масонство в Росії процвітало.

Тут потрібно згадати Феофана Прокоповича, вихованця, а згодом ректора Києво-Могилянської академії. Він став протестантом, масоном, духівником самого Петра І, його найближчим соратником і вчителем. Певний час він очолював російську ложу, куди входив Петро І, і навіть був некоронованим імператором «всея Русі»: його слово було законом для Петра і всієї Росії. Вони збиралися в Сухаревій вежі. Петро довіряв