Ярл Конг - Батько подруги. Заборонений зв'язок., Ярл Конг

Розділ 43

- Ніка! Ніка! Ніка!

Говорити з кимось наразі це останнє, що мені хотілося. Та це потрійне "Ніка" в стилі "ура" просто не реально було проігнорувати, тож розвертаюся в сторону того, хто так сильно мене потребує, що готовий пів університету на вуха поставити своїми криками.

- Привіт, - це Тася, моя одногрупниця, і дівчина, яка за словом в кишеню точно не полізе. Тож всезагальна увага, котра падає наразі на нашу парочку, дівчину особливо не хвилює. Та і мені, якщо чесно, попри бік. Тільки вже з іншої причини - я зі вчорашнього вечора все ще знаходжуся в тій розмові з Антоном. Все ще не вірю, що чоловік виявився таким мерзотним покидьком, що виставив мене крайньою в тому, що трапилося. Гівнюк!

- По перше, - Тася ігнорує привітання, і це в її стилі, тож я навіть не ображаюся, хоч знову ж таки - її "привіт" мене не врятує, і навіть не підсолодить гірку пілюлю, - зайди в кабінет Лариси Анатоліївни, вона щось там від тебе хотіла.

- Що? - А ось це вже ігнорувати не потрібно. Це вже важливо. Навіть у такому морально розбитому стані ігнорувати прохання кураторки точно не варіант.

- Ти ж староста, тобі всі кренделики з царського столу, я ж звичайна піддана, яка перебивається крихтами.

- Дякую, це все? - Таке враження, ніби мені до вподоби бути цією старостою. Ніби я винна в тому, що стараюся навчатися, маю адекватну поведінку й у мене є така чеснота як відповідальність. З яких це пір переваги стали недоліками, за які мене тепер ще і шпетять?

- Ні, а де Олька?

- Ну, напевно, десь же в універі, - подруга вчора так і не передзвонила, коли відправилася на зустріч з батьком. Я ж і заважати не хотіла, та і ділитися з нею розмовою з моїм "нічним кавалером" теж поки що в мої плани не входило. Саме тому мені варто було переспати з цим Антоном. Тепер вже з думками про нього. І скажу чесно - наслідки першої, такої шаленої та класної ночі вилізли боком наступної ночі, коли я практично не зімкнула повік. Коли залишився посмак, і він був максимально противний.

- Немає ніде, я вже всі туалети обнишпорила. Всі буфети облазила.

- Тоді, напевно, не прийде сьогодні, - стенула я плечима, не тямлячи, чому Тася робить з цього якусь надзвичайну подію. Моя подруга далеко не зразкова учениця, а з появою постійного бойфренда взагалі забила на навчання, тож нічого дивуватися її відсутності в навчальному закладі. Це цілком звична практика для неї останнім часом.

- Ну супер! І в кого я тепер візьму лабораторку переписати?

- Я б дала свою, але у нас, на жаль, різні завдання. Я пішла до Анатоліївни.

Тася змогла мене привести до тями цим діалогом. Починаючи від того, що здивувала вибором людини, в котрої збиралася "злизати" лабораторну роботу, з уже відомих для всіх причин, до кураторки, яка викликала до себе "на килим". Через десять хвилин розпочиналася пара, і Лариса Анатоліївна прекрасно про це знала, тож мало трапитися щось вартісне, щоб вона відривала старосту своєї групи, і за сумісництвом відмінницю від навчального процесу.

- Доброго ранку, можна? - Тому я з пересторогою в душі прямувала до її кабінету, а коли постукала у двері, та прочинили їх, ще більше почала нервувати. Крім неї в приміщенні ще знаходився Андрій Тарасович, який окинув мене таким поглядом, в якому не було нічого сумісного з "добрий ранок".

- Доброго ранку, Вероніко, - на відміну від колеги, жінка не спопеляла мене своїми очима, як завжди посміхнувшись куточками губ, - проходь.

- Щось трапилося? Просто скоро наступна пара і я б не хотіла запізнюватися, - попри те, що присідала на стільчик, тут же шукала шляхи якнайскорішого відходу. Андрій Тарасович ніколи не викликав у мене захоплення. А сьогодні поглядав так, начебто я вкрала в нього чималу суму коштів, придбала на них автомобіль, і замовила номерні знаки з надписом - "Тарасович - лох". Багато букв, за кожну з яких варто відвалити кругленьку суму? Так і погляд викладача тягнув на здоровезний куш, котрий, на його думку, я стирила в нього з-під носа..

- Думаю, пару хвилин має цілком вистачити, - аура цієї жінки мене завжди заспокоювала та запевняла, що все буде гаразд. Саме тому я стала старостою, хоч і спочатку пропонувала Анатоліївні вибрати когось іншого на цю посаду. Ось і зараз я могла знаходитися в кабінеті, все ще сидячи на стільчику, а не підірвавшись з нього, чимдуж мчати з університету. - Скоріш за все, це якесь непорозуміння і...

- Ви ж староста, так, Вероніко?

Мега противний тип! Мега! Мало того що колегу перебив, яка говорила, і яка була ледве не вдвічі за нього старша, так ще і цей цирк розігрував, прекрасно знаючи, що я староста. Скільки липких поглядів кидав на мою попу цей чоловік. І не важливо, чи я була в спідничці, чи в штанях, чи взагалі у куртці, яка прикривала все підряд. Про таких говорять - "ні одну спідницю мимо себе не пропустить". 

- Так, все вірно, Андрій Тарасович, - вже вкотре доводиться терпіти цього чоловіка. Бо що скажеш? Що він підозріло дивився на мою п'яту точку? Де докази? Тим паче інших студенток це ніби навпаки тішить, така надмірна увага з боку викладача. Чи то через те, що їм приємно, що на них витріщається старший чоловік, підіймаючи таким чином їхню самооцінку. Чи то дівчата розраховують на додаткові бали на екзамені у цього придурка. Щось з цих двох пунктів нівелювало ці масні погляди й робили їх цілком звичними, я б навіть сказала робочими.

- Журнал з тобою?

- Так, - сама ж кидаю нетямущий погляд на Ларису Анатоліївну, і думаю жінка прочитала там моє послання. "Що він хоче?"

- А давай звіримо пропуски студентів за останній місяць.

Хіба він вів журнал відвідуваності? Викладачі то можуть це робити, без проблем, але що стосується цього чоловіка... То він більше засмутиться через відсутність якоїсь красивої студентки на парі через те, що не зможе припаркувати свої очиська на її округлій попі, чи занадто великому вирізі...

- Ем... а навіщо? - Перед ним лежить якась чимала книженція. Схожа на журнал відвідуваності. Але може тут Тарасович ставить оцінки? Чи не здані теорії? Чи... записує теми, які розповідає на заняттях, без сорому витріщаючись на дівчат, ніби хоче навчити їх розуму?

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍