Томас Мор - Утопія; Місто Сонця

ідеальну державу на зразок описаної ним у творі «Держава». Але його сподівання виявились марними.

61

Йдеться про Людовіка XII, короля Франції з 1498 по 1515 рр.; його наступником став Франціск І (1515—1547).

62

Мілан у той час належав сім’ї Вісконті.

63

Неаполь названий нестійким, тому що раз у раз вихоплювався з-під влади французів.

64

За договором в Камбре 1508 р. Венеція підпала під вплив французького короля Людовіка XII, іспанського короля Фердінанда, австрійського імператора Максиміліана І й папи римського Юлія II.

65

У той час Італія не становила однієї централізованої держави, а складалася з п’яти незалежних держав (Мілан, Рим, Неаполь, Венеція, Флоренція) та низки дрібних феодальних володінь.

66

У 1477 р. французький король Людовік XI після смерті бургундського герцога Карла Сміливого захопив Бургундію. Але Максиміліан Австрійський одружився з дочкою Карла Марією і здобув право на Бургундію, Фландрію і Брабант, які відійшли до Австрії.

67

Німці й швейцарці в ті часи служили найманими солдатами (т. зв. ландскнехтами) в інших державах.

68

Імператором Священної Римської імперії в той час був Максиміліан І (1493—1519).

69

Король Арагонії — Фердинанд II (1474—1516), батько Катерини — першої дружини англійського короля Генріха VIII.

Він у 1512 р. завоював частину Наваррського королівства. Завдяки одруженню з Ізабеллою Кастільською об’єднав під одною владою майже всю Іспанію. Арагонія, Наварра, Кастілія становили в той час окремі королівства.

70

Під час писання «Утопії» велися переговори про шлюб кастільського принца Карла з дочкою французького короля Людовіка XII.

71

Франція підтримувала традиційну ворожнечу між шотландцями і англійцями, розраховуючи на допомогу Шотландії на випадок війни з Англією.

72

...повернути вітрила назад...— метафора в значенні «змінити політичний курс»; латинське прислів’я. (Див.: Еразм. «Адагії», 1401).

73

Ахорійці — грецьке складне слово, яке складається з заперечної частки α й іменника Χωρα — «країна», «земля» (досл. «безземельні»). Можливе тлумачення від прикметника αχωροζ— «той, що цурається танцю», «похмурий».

74

До таких фінансових спекуляцій вдавалися англійські королі Едуард IV і Генріх VII.

75

Т. Мор патякає на поведінку Генріха VII, який грозив Франції війною, але в 1492 р. уклав з нею мир, не починаючи воєнних дій.

76

До такого засобу вдавався Генріх VII.

77

...прерогатива володаря... — виключне право, перевага, пов’язана з високим становищем. Тут мається на увазі стародавній англійський вислів: «Король не помиляється».

78

Ліціній Красс (бл. 115 — 53 рр. до н. е.) — римський політичний діяч і полководець. Придушив повстання Спартака. Разом із Цезарем і Помпеєм створив перший тріумвірат. Тут йдеться про слова Красса, які наводить Ціцерон у своєму творі «Обов’язки» (І, 25), про те, що в того, хто прагне першості в державі, але без міри витрачається на військо, грошей завжди обмаль.

79

В античній літературі зустрічаються порівняння володаря з пастухом, наприклад, у Гомера і Гесіода. Светоній (І— II ст.) у своєму життєписі імператора Тіберія пише: «Намісникам, які радили обкласти надмірними податками, він відповів у листі, що добрий пастух стриже овець, а не здирає з них шкуру».

80

Фабріцій Лусцін — римський консул у 281 і 278 рр. до н. е. і полководець, відомий своєю чесністю. Вислів, який наводять Т. Мор, Ціцерон («Про старість», XVI) і римський письменник І ст. Валерій Максим («Достопам’ятні слова і діла», IV, 5), приписують Курію Дентату.

81

Макарійці — від давньогрецького μακαρ — «щасливий», тобто «щасливці».

82

Схоластична філософія — середньовічна релігійно-ідеалістична філософія феодального суспільства, яка відзначалася формалізмом, була «служницею богослов’я». Т. Мор, як і інші гуманісти, відкидав схоластику за її відірване від життя і практики начотництво.

83

Макцій Плавт (бл. 254—184 рр. до н. е.) — видатний римський комедіограф. У його комедіях раби часто виступають як дійові особи.

84

«Октавія» — трагедія, приписувана римському письменникові і філософу Сенеці. Октавія — дочка Клавдія і Мессаліни, дружина імператора Нерона, за його наказом підступно вбита. Тут мається на увазі другий акт цієї трагедії, де вміщена розмова Сенеки з Нероном.

85

Часті посилання на «Державу» Платона свідчать про те, що Т. Мор докладно вивчив цей твір.

86

Лука, 12, 3.

87

Лінійка з м’якого свинцю — теслярський інструмент, схожий на висок, уживаний для визначення напрямку при будовах. Така лінійка, завдяки своїй гнучкості, застосовувалась і при будові склепінь.

88

Теренцій Афр (бл. 190—159 рр. до н. е.) — римський драматург, автор шести комедій. Мікіон — персонаж з його комедії «Брати».

89

Платон. «Держава», VI, 496.

90

Давньогрецький письменник Клавдій Еліан (друга половина II ст. н. е.) у своїй збірці історичних новел і анекдотів «Строкаті розповіді» (II, 42) повідомляє, начебто Платон, який погодився поїхати на запрошення фіванців і аркадян навчати їхню молодь, дізнавшись, що вони негативно ставляться до загального рівноправ’я, відмовився від свого рішення.

91

Миля — йдеться про милю, яка налічувала тисячу подвійних кроків (подвійний крок дорівнює 1,48 м), тобто 1478,7 метра.

92

Абракса — слово це за числовим значенням давньогрецьких букв (у стародавніх греків букви служили і Цифрами), які входять у його склад, дає цифру 365, тобто рівняється числу днів у році. У містичному значенні користувалися ним гностики (філософи-теологи, які намагалися поєднати з основами християнського віровчення основи античного і давніх східних світоглядів) та середньовічні алхіміки.