Максим Яковлев - Теорії змов. Як, Максим Яковлев

думку деяких конспірологів, уже відомий нам Адам Вайсгаупт насправді був євреєм та одним з авторів «Протоколів сіонських мудреців», уперше опублікованих 1903 р. російською під виглядом таємного звіту про зібрання сіоністів у Базелі, в якому розкривається зловісний план євреїв поневолити весь світ. Без сумніву «Протоколи» — один з найвідоміших конспірологічних антисемітських творів, у якому використані шматки різних полемічно-пропагандистських памфлетів, особливо французьких, кінця ХІХ ст. Варто зазначити, що Адам Вайсгаупт помер у листопаді 1830 р., тобто до появи текстів, на основі яких були скомпільовані «Протоколи». Такими текстами вважають памфлет 1879 р. Вільгельма Марра [дата звернення: 05.10.2022] «Перемога єврейства над германізмом» (Der Sieg des Judenthums über das Germanenthum) 275, перевиданий 12 разів протягом першого року. Саме цим текстом Марр упровадив поняття «антисемітизм», а наприкінці 1879 р., наснажений успіхом свого твору, він заснував у Берліні Лігу антисемітів (Antisemitenliga). У 1864 р. в Брюсселі юрист Моріс Жолі анонімно опублікує політичний сатиричний твір «Діалог у пеклі між Мак’явеллі та Монтеск’є» [дата звернення: 05.10.2022], спрямований на критику режиму Наполеона ІІІ. Хоча в цьому «Діалозі» Жолі взагалі не згадує євреїв, дослідник антисемітизму Гордон Фішер вважає, що цей твір — плагіат з іншого тексту, в якому головними дійовими особами були євреї, яких Жолі просто замінив на інших персонажів 276. Так чи інакше, на початку ХХ ст. «Протоколи сіонських мудреців» набули неабиякого поширення — сам Генрі Форд у США спонсорував видання їх в англійському перекладі. Емансипація євреїв, поширення сіоністського руху за створення держави Ізраїль вочевидь викликали в суспільстві різну, в тому числі й агресивну реакцію. Якщо говорити про це спрощено, автори різних конспірологічних творів спиралися на примітивну ідею про те, що дискриміновані євреї не можуть просто бути невдоволені своїм становищем, однозначно має бути якийсь підступ, якийсь прихований мотив у їхніх діях. Зрозуміло, що «справжні мотиви», як їх уявляли конспірологи, євреї буцімто обговорюють на своїх таємних зборах, зокрема спільно з масонами, — а деякі припускали, як ми вже бачили, що масони й навіть ілюмінати є євреями (як, скажімо, плітки про єврейство Вайсгаупта). Так і постала теорія жидомасонської змови, без якої важко уявити розвиток конспірології і якій затяті адепти теорій змови приписують практично всі сучасні й минулі події — від обох світових воєн до світових фінансових криз та епідемій.

Для огляду всіх таємних товариств знадобиться не кілька розділів, а кілька томів, тому замість згадування всіх, розгляньмо ще одну знакову організацію — «Більдерберзький клуб», або «Більдерберзька конференція». Вона дістала свою назву за місцем першого проведення — у нідерландському готелі «Більдерберг», де з 29 по 31 травня 1954 р. низка людей, стурбованих посиленням антиамериканських настроїв у Західній Європі, вирішила створити своєрідний майданчик для зустрічі лідерів та представників еліти США і країн Європи задля розвитку євроатлантизму для посилення співпраці та кращого порозуміння між європейцями й американцями. На момент написання цих рядків останньою (або, як люблять казати забобонні, «крайньою») зустріччю Більдерберзької групи була 68-ма конференція у Вашингтоні, що тривала з 2 по 5 червня 2022 р., у ній узяли участь близько 120 учасників з 21 країни. На сайті організації перелічені 14 ключових тем до обговорення, які розпочинаються з геополітичних змін у світі й завершуються пунктом «Ukraine». Китай, Роcія, дезінформація, фрагментація демократичних суспільств також були на порядку денному. Далі подано загальну інформацію про Більдерберзькі зустрічі, а також правила їх проведення, серед яких читаємо: «Це форум для неформальних обговорень основних питань. Зустрічі проводяться за правилами Chatham House, згідно з якими учасники можуть вільно використовувати отриману інформацію, але ані особу, ані належність доповідача(ів) чи будь-якого іншого учасника розголошувати не можна» 277. Королівський інститут міжнародних відносин, відомий як Chatham House, є неприбутковою, неурядовою організацією, створеною 1920 р., з офісом у Лондоні. Її мета: аналіз та сприяння розумінню основних міжнародних питань та поточних справ. Це один з найавторитетніших аналітичних центрів у світі, що видає солідні журнали з міжнародних відносин і зовнішньої політики International Affairs i World Review. З позицій конспірології можна відзначити, що одна таємна світова організація представників еліти різних країн послуговується правилами таємності (можливо, для свого виправдання) іншої елітарної організації, що для будь-якого конспіролога є зайвим свідченням існування глобальної змови різних еліт, політиків та науковців. З іншого боку, кожен, хто на власному досвіді відчув, як твої слова виривають із контексту, розуміє ціну можливості вільно висловлюватися в дискусії з колегами на професійні теми. Практично всі науковці знають, що на класичних конференціях з доповідями з трибуни не дуже цікаво, бо сам формат не дозволяє вільного обговорення доповіді та викладених у ній ідей. Як і будівельникам середньовіччя, так і науковцям і політикам сучасності хочеться мати свою хатку (чи то lodge в початковому значенні), де можна вільно обговорити цікаві питання.

«Ієрархія змовників: Комітет 300» — під такою назвою 1992 р. вийшла книжка американського публіциста, який називає себе колишнім працівником британських спецслужб, Джона Колемана 278. Основна ідея книжки — всім із 1897 р. керує верховний комітет, який прагне поневолити та уніфікувати світ. У вступі до книжки автор пише:

…коли я приїхав до Сполучених Штатів 1969 р., то виявив, що такі назви, як «Орден Св. Іоанна Єрусалимського» (The Order of St. John of Jerusalem), «Римський клуб» (Club of Rome), «Німецький фонд Маршалла» (The German Marshall Fund), «Фонд Чині» (the Cini Foundation), «Круглий стіл» (the Round Table), «Фабіанське суспільство» (the Fabianists), «Венеціанська Чорна аристократія» (the Venetian Black Nobility), Товариство «Монт Пелерін» (the Mont Pelerin Society), «Клуби пекельного полум’я» (Hellfire Clubs) і багато інших були або зовсім невідомі тут, або, у кращому разі, їхні справжні функції погано розуміли або не розуміли взагалі 279.

Допитливий читач може поцікавитися: чому ж світовий уряд такий розпорошений і як він узгоджує інтереси багатьох таємних товариств. Але цьому питанню ми не будемо приділяти багато уваги, як і розгляду кожного клубу чи спільноти. Натомість у контексті конспірології й таємних товариств нарешті перейдімо до ключового питання — зв’язку конспірології з політикою, який ми простежували від самого початку створення масонів та появи міфів навколо них, а щодо баварських ілюмінатів,