Kyle Kirrin - Ripple System, Kyle Kirrin

Я бачу. Я розчарований, але я також відчуваю полегшення, що мене не виключили.

?

Отже, сказав Сон. Отже, не дурниця. Отже, це означає, що Френк і Дарлінг разом?

Наскільки це можливо по-людськи, сказав Френк.

Це більше схоже на те, що він шалено закоханий у неї, і вона, як не дивно, не проти того, щоб її переслідували, сказала я.

.

Більше схоже на зачарованого, сказав Френк. Вам просто не вистачає гри, щоб оцінити тонкощі наших відносин. І, будь ласка, я навіть не починав переслідувати. Це, начебто, третя база. Ми ще не досягли цього, а я ніщо, якщо не джентльмен. Не з тих, хто поспішає з цими речами.

, .

Я дивилася на нього, розгублено воюючи з жахом, з бажанням попросити його уточнити, з бажанням наполягати, що він цього не робить.

Сон потер йому підборіддя. Так. Це дивно. Мені сказали, що у вас, хлопці, щось відбувається.

?

Ми це робимо, – сказав Френк. Це тільки я чи ця розмова йде по колу?

.

О, сказав я. Так, я бачу, що відбувається. Спи, ти повинен вказати, що ти звертаєшся до мене, інакше Френк вважатиме, що ти розмовляєш з ним сто відсотків часу.

, .

Мені здається, що ви могли б уточнити, що мої припущення завжди правильні, але хлопчик-ельф не помиляється.

Сон насупився. Я думав, що Нед і Дарлінг щось зробили.

.

Френк засміявся. Так, ні.

Я похитав головою. Тільки друзі – це все.

Значить, там нічого немає, еге ж?

Я знизав плечима. Наскільки мені відомо, ні.

.

Сон усміхнувся мені так, що нагадав мені мого батька, суміш жалю і чогось, для чого я не зовсім мав назви, хоча це не було недружелюбно.

Я бачу. Гадаю, ви з Френком трохи більше схожі, ніж я думав.

?

Що ви маєте на увазі?

? .

Що ви маєте на увазі? — повторив Френк.

Нічого, друзі.

,

Сон провів мене між останніми кількома столами до піднесеної платформи, зупинившись, щоб подивитися, як один із членів його гільдії дуже безуспішно намагався проковтнути меч, що було однаково весело і тривожно. Ми піднялися сходами до центрального намету, і Сон відсунув штору.

!

Успіхів!

?

Ви не йдете з нами?

, .

Ні, я знову піду боротися з цим монстром повітряної кулі.

? … .

Справді? Здається... сильний. Я кинув оком на нинішній поєдинок, де у голема повітряної кулі був троль у голові.

‘ .

Так, він уже двічі вдарив мене по дупі, і щоразу, коли я відводжу погляд, той клоун, який надуває повітряні кульки та зав'язує їх, додає ще одну кінцівку до цієї речі. Я подивлюся, чи зможу я зірвати кілька з них цього разу.

, .

Але агов, у мене попереду серйозний квест для гільдії, з яким, можливо, мені скоро знадобиться допомога. Думав про ті човни, які ви часто використовували під час облоги, і про те, як вони можуть стати в нагоді. Я обов'язково зроблю це вартим вашого часу, якщо нам зрештою знадобиться допомога. Не впевнений, що ми це зробимо, але вирішив, що викину його заздалегідь, знаючи, наскільки ти будеш розчарований, коли турнір розпочнеться.

,

Авжеж, чоловіче, просто дай нам знати.

!

Цінуйте це!

, .

Він зник, тож я зайшов усередину, попросивши Хауса про всяк випадок почекати надворі. Заслінка затріпотіла позаду мене.

Усередині намету було зовсім темно, і я почав замислюватися, чи не грає Сон зі мною якусь розіграш, коли загорілися дві фіолетові жаровні. Послідовно спалахнули кілька пар жаровень, кожна з яких обрамляла червону килимову доріжку, що веде до узвишшя.

, - .

На вершині узвишшя мініатюрна жінка лежала, накинута на трон, притулившись потилицею до одного підлокітника, а ноги звисали з іншого. Вона була одягнена в чорні та фіолетові шкіряні шкури, увінчані капелюхом блазня з чотирма точками, кожне з яких було увінчане чорним дзвіночком у формі черепа, який дзвенів, коли вона рухалася.

,

У руках у неї була книга, і навіть з такої відстані я міг помітити, що слова яскраво світяться.

?

Вона закрила книгу і зітхнула. Ну, ну добре. Нові обличчя, чи не так? Вас так швидко було багато. Ваш світ сміливий, чи не так? Вона підняла обидві руки над головою в трохи дивній позі і потягнулася, змушуючи її дзвіночки злегка дзвеніти.

.

Френк напружився біля мене.

Я знизив голос. Що там, чоловіче? Щось не так?

… , —

Еге ж... це погано, Нед. Це дуже погано, ми повинні...

Отже, що ви сподіваєтеся, що я зможу зробити для вас?

Френк замовк, тому я вирішив зануритися в нього, щоб ми могли якнайшвидше вибратися.

.

Мені сказали, що у вас може бути якась інформація для нас.

?

Справді, я могла, — сказала вона яскраво. Питання, як завжди, в тому, якою буде вартість?

. — .

У мене багато золота. Ми були б раді, — відрізав я, коли вона зневажливо махнула рукою.

.

Як і я, друже. Як і всі наші нинішні відвідувачі.

?

Ви маєте на увазі Гуна?

Вона посміхнулася, і це викликало у Френка ще одне піднесення, якого я справді не розумів. І, що ще гірше, він здригався або щось на кшталт цього, здавалося, щиро боявся.

?

Тільки коли мої пальці торкнулися холодної зброї револьверів, я зрозумів, що тягнуся до них. Я знову знизив голос. Обшивати тебе чи що? Ти мене там дратуєш. Вона небезпечна чи що?

.

Дуже небезпечно, сказав Френк. Це дуже погано.

Я подивився на жінку, яка все ще доброзичливо посміхалася, виглядаючи веселіше, ніж будь-що інше, коли вона лежала на троні, постукуючи по щиколотках у рівному ритмі.

,

Я ще раз глянув на Френка, і коли він не протестував, я витягнув Серце Пустельного Вітру і підняв його.

, .

Що ж, перш ніж ми перейдемо до ціни, я, мабуть, покажу вам, чого я прагну. Це той пункт, про який я шукаю інформацію.

Вона відштовхнулася від свого трону і підійшла до мене до краю червоної доріжки. Вона поклала руки на коліна і низько нахилилася так, щоб предмет знаходився всього в декількох сантиметрах від її обличчя. Його сяйво освітлювало її риси, які були різкими, але, безперечно, гарними.

Зараз це дуже, дуже цікаво.

Френк знову сіпнувся, і частина мене відчула, що я повинна тікати з кімнати.

.

Вона простягла руку. Де мої манери? Ви можете називати мене Кестралом.