Настуся Соловейко - Драконяча відьма, Настуся Соловейко

То ось який ти насправді, Айван Кривавий! Певно, Іветту ти не шарпаєш і не мацаєш, наче продажну дівку!

Я із силою закрила вікно і всілася на ліжко.

На очі нагорнулися сльози.

– Даная, – почувся тихий голос Черепуса – я знаю, що відьма ти чи ні, та ти перш за все жінка. І я не хочу, щоб якийсь довбень у два мари зросту не просто тебе вбив, а ще й розбив твоє серце перед тим. – він трохи помовчав – Тож, прошу, не дай йому цього зробити, пам'ятай хто він, і що нам треба втікти. І забудь все, що я тобі до того казав – то дурниці.

– Я знаю, Черепус, знаю.

Та чи зможу я втікти? А найголовніше – чи зможу вберегти своє серце?

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно