Збігнєв Ненацький - Острів злочинців, Збігнєв Ненацький

розбійник. Він так уподобав розбійницький промисел, що, хоч Барабашевої банди вже не було, він і далі добирав способу займатися бандитським ремеслом. Коли вже не серед людей, то в лісі серед звірини.

— У-у-у-у! — загуло на річці.

Я здригнувся. Річкою плив білий пасажирський пароплав. Глибокий голос сирени нагадав мені мить, коли ми із Скалбаною пливли на «самі» через Віслу. Чого він скочив у річку? Чи гадав, що пощастить утекти, а тоді дістатися до давнього бункера в лісі й забрати в Гертеля ключа від схованки із колекціями? А може, просто тікав, рятуючись від кари за вбивство Плюти?

— Ходімо, — звернувся я до Ганки й хлопців.

Від згадки про страшну смерть Скалбани мене пройняло жахом. Не хотілося довго залишатися на острові, де сталося стільки лихого. Я подумав, що найкраще скласти намет і повернутися додому. Тут усе нагадувало ту похмуру історію.

Зрештою мені не було тут чого робити. Колекції дідича Дудіна напевне незабаром відправлять до музею. І ніхто з екскурсантів, оглядаючи їх, не догадається про обставини, за яких вони були знайдені.

Ми перепливли «самом» рукав Вісли. На березі я попрощався з Ганкою, яка колись завдала мені стільки клопоту і з якою ми тепер заприятелювали. Тоді попрощався з гарцерами, моїми хоробрими друзями. Мабуть, небагато є таких хоробрих хлопців, як вони. Це ж завдяки їм спійманої браконьєрів, котрі винищували звірину в лісі.

— Ви мали слушність, коли казали нам, — мовив мені на прощання Вільгельм Телль, — що пригоду можна здибати скрізь, тільки треба мати розплющені очі й не лінуватись.

— А Бурштинову кімнату теж хто-небудь колись знайде, правда? — спитав Соколине Око.

— Авжеж, — переконано відповів я.

На роздоріжжі, де стояв похилий хрест, я побачив край дороги маленькі блакитні квіти. Вони були непомітні, не пахли, але мали гарний колір. Я нарвав їх і склав у букетик. Повернувшись до табору антропологів, я вручив квіти Залічці.

— А ви таки романтик! — вигукнула вона, і обличчя їй засяяло. — Ви таки справді романтик!

Примечания
1

 Гарцери — польські піонери.

(обратно) 2

Залічка (польськ.) — аванс, завдаток.

(обратно) 3

Переклад М. Рильського.

(обратно)
Оглавление   РОЗДІЛ ПЕРШИЙ   РОЗДІЛ ДРУГИЙ   РОЗДІЛ ТРЕТІЙ   РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ   РОЗДІЛ П'ЯТИЙ   РОЗДІЛ ШОСТИЙ   РОЗДІЛ СЬОМИЙ   РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ   РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТИЙ   РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ   РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ   РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ   РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ   РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ   РОЗДІЛ П'ЯТНАДЦЯТИЙ   РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ   РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ   РОЗДІЛ ВІСІМНАДЦЯТИЙ   ЕПІЛОГ