Марек Краевський - Останній письменник, Марек Краевський

Професор навіть не глянув на того, кому дякував. Він говорив із заплющеними очима, із запалом проповідника, ніби стояв за кафедрою в сусідньому старому костелі.

– Багато років тому чоловік на ім’я Кевін Нкубе вбив однокласника у Вроцлаві. Після звільнення він зґвалтував і вбив свою терапевтку в Кракові. Цей чоловік, явно психічно хворий, після обох злочинів кричав коптською мовою і коптським алфавітом написав речення: "Слава тобі, володарю безпташиної безодні". Не питайте мене, звідки цей бандит знав цю мову. Великий фізик Ньютон сказав: Hipothesis non fingo. Я, як і він, не будую гіпотезb, я наводжу тут факти.

Він вказав на коптський напис на архаїчній дошці, на якій писав звичайним фломастером. Там було таке речення – і в оригінальному алфавіті, і в транскрипції:

peounakparchon (e)npnun em(e)nhalet.

– Кілька років тому… Даруйте, панове, за цю хронологічну безтурботність, але в старій голові дати вже не тримаються. Кілька років тому такий собі Кацпер Хебда, перед тим, як його розірвав бомбою в Сахарі чоловік на прізвисько "Авернус", до якого ми тут повернемося... Так ось, цей Хебда отримував повідомлення з погрозами. Там були знайдені такі ж коптські написи, як і в Нкубе. Далі! Йдемо далі! Якийсь Олівер Нейман був убитий у Варшаві психічно хворим Адріаном Голембським, який незабаром після скоєння злочину впав у кататонію. Іноді він прокидався і щось кричав, що трансель пана комісара записав фонетично. Немає сумніву, що це той самий коптський текст: "Слава тобі, володар безпташиної безодні!". – Він постукав указкою по дошці. – У чотирьох випадках були вбиті неологомахи, якщо включити до них вбитого Нкубе студента Францішека Чаковського. Так були вбиті логомахи, які намагалися створювати свої історії без використання штучного інтелекту. І в усіх цих чотирьох випадках усіх чотирьох вбитих якимось чином супроводжували чи то погрози, чи то крики вбивць постфактум... Ото ж, усі вони супроводжувалися одним коптським текстом, який у перекладі звучить так: ...Я ще раз повторю: "Слава тобі, володар безпташиної безодні". – Він зробив ковток води. — А тепер п’яте вбивство. Рік тому, це я вже точно знаю. Рік тому ще один неологомах, а точніше пані неологомашка Амелія Дудич, була жорстоко вбита під час виступу. Її вбивця, такий собі Давид Анджеяк, постійно повторює латинські слова: Gloria Iniviato! Польською мовою це означає: "Слава Інівіатусові". Але хто такий цей Інівіатус? Скажу коротко: Інівіатус і Авернус, з якими ми вже стикалися у випадку сахарського вбивці, мають однакове значення. Польською ми можемо перекласти його як "Безпташник" або, якщо припустити, що це демонічне ім’я, то... "Безпташиний демон". - Професор зупинився і витер піт з чола. – Чи потрібно мені пояснювати вам, чому я не подумав про це з самого початку?

Обоє мовчки похитали головами.

– Ми вам повністю довіряємо, професоре, — усміхнувся Скриптор.

– Я все одно скажу, але дуже коротко. Мені не спало на думку, що латинське Iniviatus — це "Безпташник", бо я неправильно прочитав структуру слова цього слова. Тільки ті коптські форми, які говорять про безодню без птахів... Ці форми показали мені правильний шлях перекладу.

Він не пропонував жодних додаткових пояснень, бачачи, що вони обоє на мить відволіклися.

– А зараз у нас ще одне вбивство, скоєне відносно Амелії Дудич. Наступний, п'ятий, асоціюється з якимось демоном без птахів, цього разу латинською мовою. Так, панове! Ще один неологомах гине, і Безпташий Демон знову активізується! Вже вп'яте!

Він подивився на Скриптора.

– А тепер ваш випадок, пане авторе! Так ось, під час вашого уроку ученик на ім'я Хіларі Петрі вчиняє самогубство. Поки він стріляє собі в рот, хтось посилає йому санскритський текст, як кажуть, "на очі". Той самий, яким вас хтось місяцями мучить, пане авторе! Ось він! В оригіналі і транскрипції.

तुभ्यंनमःपक्षहीनस्यपातालस्यशासक

tubhjamnamapakshachinasiapatalasjaśasaka

– Цей текст, перекладений індійським професором із Калькутти, звучить так: "Слава тобі, володарю безпташиного підземного світу!". Шосте вбивство і шосте посилання до демона, теж священною мовою, бо латина, санскрит і коптська мова вважаються священними… Отже, шоста епіфанія[12] Безптахого, мої панове! Один раз на санскриті, один раз на латині і чотири рази коптською мовою! Хто посилає ці темні пророцтва? Хто експерт у цих мовах? Цього ніхто не знає…

Є ще одна епіфанія, сьома, також санскритом. Пророцтво. Погрози, надіслані Брунетті та мені. Але я їм цього не скажу.

– Настав час нарешті сказати, хто такий цей безптахий демон… — він люб’язно подивився на комісара. - Ви це виявили. – усміхнувся йому філолог. - Не я. У шостій книзі "Енеїди" Вергілія, рядок 201, читаємо: "Як тільки голуби досягли горла смердючого Аверна, вони швидко знялись і полетіли чистим повітрям". Коментатор пояснює слово "Авернум" так: "Вулканічне озеро на схід від Кум, сьогодні італійське озеро Аверно поблизу Неаполя. У давнину його вважали входом до Аїду, підземного царства мертвих; назва, що походить від грецького aornos, означала те саме, що і "без птахів", оскільки вважалося, що озеро вбиває птахів своїми смертоносними випарами. Це був стародавній вхід у світ мертвих, а стародавнє пекло було найнижчою частиною Аїду. Найтемніша земля вічних страждань і стогонів. Тартар. Тепер подивіться на етимологію назви Авернус, яка з’являється в обставинах смерті Кацпера Хебди. Як писав один коментатор, це запозичення з грецького слова aornos і означає "той, що є без птахів". Так, панове! Випари піднімаються з пекла і вбивають птахів. А хто є володарем безпташиної безодні? Відповідь проста. Той самий, хто є володарем пекла. Незалежно від культури, релігії та часів, тут ми маємо Злого Бога, покровителя смерті та хаосу…

За пельку схоплю того, хто хоче вбити мене в Тартарі. Того, що мучить мене санскритом. Я схоплю цього звіра за башку, цього нібито Безпташного демона – так само, як Геракл витяг пекельного пса Цербера з Аїду. І все закінчиться. Санскритські нотації, погрози. Можливо, це буде відкриття нового розділу з Брунеттою?

Грудень 2077 року

Того вечора, коли Скриптор повернувся до свого рядового будинку в Олташині, він знову спробував – мабуть, уже вдесяте – зв’язатися зі своїм сином.

Цього разу це спрацювало. — Йонаш відповів. Його голос звучав якось дивно – наче здалеку. Скриптор подякував за сплату застави і порушив тему лекції Мругальського.

– Я тобі все зараз розкажу. Він ідентифікував цього Авернуса! Але ця ідентифікація є одним великим знаком питання. Хіба що ти віриш в Люцифера.

Він