Ісабель Альєнде - Оповідки Еви Луни, Ісабель Альєнде

з крокодилячої шкіри: такою він бачив її востаннє на причалі, коли матір проводжала його на пароплав, який мав доправити Рольфа до Америки. Вона прийшла не затим, щоб утерти йому сльози, а щоб сказати синові, що час братися до лопати, бо війна скінчилася і слід поховати мертвих.

— Не плач. Мені не боляче, зі мною все гаразд, — сказала йому вдосвіта Асусена.

— Я плачу не через тебе, а через себе, бо мені боляче, — посміхнувся Рольф Карле.

У долині, де сталося стихійне лихо, під ранок третього дня з-за хмар пробилося бліде світло. Президент прибув на місце події й з’явився у польовій формі, щоб наголосити, що це найбільша трагедія століття, країна в жалобі, братні держави запропонували допомогу, запроваджується надзвичайний стан, збройні сили розстрілюватимуть на місці кожного, хто займатиметься мародерством або чинитиме інші злочини. Він додав, що неможливо ані витягти всі трупи, ані підрахувати точну кількість тих — а їх тисячі, — що зникли безвісти; відтак уся долина проголошується кладовищем, і єпископи прибудуть сюди для урочистої заупокійної відправи. Президент попрямував до армійських наметів, де купчилися ті, кому пощастило врятуватися, щоб утішити їх непевними обіцянками, а тоді до імпровізованого шпиталю, щоб підбадьорити виснажених важкою багатогодинною працею лікарів і медсестер. Потім його повели туди, де потерпала Асусена, яка вже встигла зробитися знаменитою, бо її зображення облетіло всю планету; президент потиснув її ручку своєю кволою рукою державного діяча, й мікрофони зафіксували його схвильований, по-батьківськи турботливий голос, коли він сказав дівчинці, що вона є прикладом для всієї вітчизни. Рольф Карле урвав його й попросив про насос, і президент запевнив, що візьме це під особистий контроль. Впродовж кількох секунд я бачила закляклого навколішках перед ковбанею Рольфа. У денному випуску новин його показали в тій самій позі: втупившись в екран, мов віщунка в скляну кульку, я завважила, що Рольф дуже змінився, й збагнула, що впродовж ночі його захисні сили піддалися і він став вразливим для болю. Ця дівчинка зачепила частку його душі, до якої він сам не мав доступу й яку ніколи не розділяв зі мною. Рольф хотів її розрадити, але насправді це Асусена розрадила його. Я вгадала, коли саме Рольф припинив боротьбу й, сповнений душевних мук, почав спостерігати агонію дівчинки. Три дні й дві ночі я була з ними, шпигувала за ними по іншій бік життя. Я була там, коли дівчинка зізналася йому, що в її тринадцять років жоден хлопець ще не був закоханий у неї й що прикро залишити світ, не пізнавши кохання, а він запевнив, що любить її дужче, ніж будь-кого в житті, дужче, ніж власну матір і сестру, дужче, ніж усіх жінок, які коли-небудь спали в його обіймах, дужче ніж мене, його подругу; він присягався, що віддав◦би що завгодно, щоб опинитися в пастці замість неї, що ладен змінити своє життя заради неї; я бачила, як він схилився над її голівкою й поцілував нещасну в чоло спонуканий світлим і печальним почуттям, яке йому самому важко було визначити. Я відчула, як у цю мить вони обоє врятувалися від розпачу, виборсалися з твані й зринули вгору понад стерв’ятниками й гелікоптерами: вони ширяли вдвох над безмежним болотом, над гнилизною й стогоном. І нарешті змогли примиритися зі смертю. Рольф Карле мовчки молився, щоб вона померла швидко, бо вже несила була терпіти ці муки.

На той час я встигла роздобути насос і домовлялася з одним генералом, готовим переправити його завтра вдосвіта військовим літаком. Однак увечері третього дня під невблаганним світлом кварцових ламп та об’єктивами сотні камер Асусена здалася; її погляд загубився в очах друга, який до кінця підтримував дівчинку. Рольф Карле зняв з неї рятувальний жилет, закрив їй очі, ще кілька хвилин підтримував дівчинку, притиснувши до своїх грудей, а тоді відпустив. Вона — квітка — повільно занурилася в твань.

Ти знову зі мною, але тепер ти інший. Я часто супроводжую тебе на телебачення, і ми вкотре переглядаємо відео з Асусеною; ти прискіпливо вдивляєшся в екран, шукаєш щось, що міг◦би зробити, щоб урятувати її, але вчасно не здогадався. А◦може, хочеш побачити себе начеб у дзеркалі, голого. Твої полишені камери лежать у шафі, ти не пишеш і не співаєш, тільки годинами сидиш біля вікна, задивившись на гори. Я поруч із тобою чекаю, коли скінчиться твоя мандрівка в глиб себе самого і ти загоїш давні рани. Я знаю, коли ти повернешся зі своїх кошмарів, ми знову йтимемо, взявшись за руки, як доти.

І в цю мить, завваживши, що вже благословляється на світ, Шахразада урвала оповідь і скромно замовкла.

Тисяча й одна ніч

Інформація видавця

Цю книжку видано за сприяння Почесного консульства Республіки Чилі в Києві

Este libro fue editado con la ayuda del Consulado Honorario de la República de Chile

en Kyiv

ББК 84 (7Чил) 6-4

А-56

Ісабель Альєнде

ОПОВІДКИ ЕВИ ЛУНИ

Оповідання

З іспанської переклав Сергій Борщевський

Перекладено за виданням:

Allende, Isabel

Cuentos de Eva Luna — 1a ed. — Buenos Aires : Sudamericana, 2008.

288 p. ; 19x13 cm.

ISBN 978-950-07-2981-9

©2008, Editorial Sudamericana S.A

Усі права застережені. Жодну частину цього видання не можна перевидавати, перекладати, зберігати в пошукових системах або передавати у будь-якій формі та будь-яким засобом (електронним, механічним, фотокопіюванням або іншим) без попередньої письмової згоди на це ТОВ «Видавництво Анетти Антоненко».

© Isabel Allende, 1989

© Сергій Борщевський, український переклад, 2016

© «Видавництво Анетти Антоненко», 2016

ISBN 978-617-7192-43-4

ЗМІСТ

Двоє слів • 9

Зіпсоване дівчисько • 17

Кларіса • 30

Жаб’яча паща • 44

Золото Томаса Варгаса • 51

Якщо ти зворушиш моє серце • 64

Подарунок для коханої • 75

Тоска • 88

Велімей • 100

Естер Лусеро • 108

Дурненька Марія • 116

Найпотаємніше із забуття • 127

«Маленький Гайдельберг» • 132

Дружина судді • 140

Путь на північ • 150

Пожилець учительки • 163

З усією належною поштивістю • 171

Нескінченне життя • 179

Скромне чудо • 191

Помста • 207

Листи зрадженого кохання • 216

Примарний палац • 227

З твані ми створені • 243

Літературно-художнє видання

Ісабель Альєнде

ОПОВІДКИ ЕВИ ЛУНИ

Оповідання

З іспанської переклав Сергій Борщевський

Випусковий редактор Галина Завалій

Коректор Олена Попова

Обкладинка Віктор Кравець

Макет та художнє оформлення Сашка Шевцова

Видавець: ТОВ «Видавництво Анетти Антоненко»

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції