Іван Керницький - Король стрільців

П е й с а т и й   (до Параньки). Січас твоя очередь, Параскевія Процевна.

П а р а н я.   Хі-хі-хі!

С в и н е н к о.   Знаєте, що вам нада говорити?

П а р а н я.   Хі-хі!.. Що наше тепер зверха…

П е й с а т и й.   Правильно. (До Байстрюка, що далі куняє над столом). А ти, маладой чалавєк, знаєш, што тобі нада сказати?

Б а й с т р ю к   (схопився на рівні ноги). Урра!

П е й с а т и й.   Вот і харашо.

С в и н е н к о.   Нєт, товариш Пейсатий, я думаю, що воно слішком мало. Етих обоїх (показує на Параньку і на Байстрюка) треба взяти на сторону і здєлать їм ішо малінькую консультацію.

П е й с а т и й   (встає). Правильно. Ну, пайдьомтє, Параскевія Процевна, здєлаєм вам малінькую консультацію.

П а р а н я   (заслонилась рукавом). Хі-хі-хі!.. Я ся встидаю!..

К о л т у н.   Та, ти дурна дівче, чого тобі соромитись, дай ми на то? Товариші — люди партєйні, своє діло знають. Вони як тобі здєлають комасацію, то ти співатимеш, гей з книжки.

П е й с а т и й.   Ну, пайдьомтє, пайдьомтє!

Пейсатий і Свиненко беруть під руки Байстрюка, встає Колтун, Параня, і всі п’ятеро під посмішки і приповідання залі йдуть до шкільної канцелярії.

Люди тісним колом обступили Пирога.

П а р у б о к.   То ви, дядьку, наймились у рабіна діти колисати?

П и р і г.   Свят, свят, свят!.. Та які діти?

П а р у б о к.   А от як брешете по-стахановськи! Виробляєте норму на 100 процент.

П и р і г.   Ой, людоньки, які ж бо ви! А якби так над тобою стали два злі духи, один з одного боку, а другий з другого, то ти що зробив би?.. А нинька кождому життя миле.

1 - й   с е л я н и н.   А як то було з тою свинею?.. Правда воно, що кожний колгоспник має свиню?..

П и р і г.   Ой, та яка там свиня!.. Підсвинок, підсвинок, та й то паршивий.

2 - й   с е л я н и н.  То як же воно? Кождий колгоспник має паршивого підсвинка, чи як?

П и р і г.   От тобі й на! Та де має! Чорта пухлого має, болячку має, кольку в боці має — не підсвинка. Що ж то я не бачив? На цілий колгосп був раптом один підсвинок і то паршивий, о!

1 - й   с е л я н и н.   І що ж вони з тим підсвинком робили?

П и р і г.   От тобі і на! А що мали робити? Переганяли з кучі до кучі, від одного двору до другого, щоб виглядало, що у кождого є свиня.

Г о л о с.   От техніка!

П и р і г   (довірливо). А тої пшениці то я з дому набрав у пригорщу, з власного засіка, бо ж ніби треба щось показати…

П а р у б о к.   Ну, а та красна армія направду така моцна, як ви її вихвалювали?

П и р і г.   От тобі й на! А ви самі хіба не бачили її, коли вона нас визволяла? Ет — могучая безонучая. То правда — мають того желіза, тих танків до хороби і трохи, але якби так німець надлетів та натеремкотів… (В тій хвилині відчиняються двері з канцелярії; Пиріг миттю вискакує на поміст і репетує). Най жиє красна армія! Най жиє наш Ярданський Союз!..

Входять: Колтун, Параня, Свиненко і Пейсатий, ведучи під руки Байстрюка.

Б а й с т р ю к   (підспівує). «Три танкісти, всі три хочуть їсти…»

П е й с а т и й.   Тіше! Што за безобразіє?

Б а й с т р ю к.   Бе… бе… безобразіє?.. _

С в и н е н к о.   Товариш Байстрюк! Тільки культурно, культурно.

Б а й с т р ю к.   Ку… ку… культурно?…

С в и н е н к о.   Да, да.

Б а й с т р ю к.   Да, да?… Ага!… (Деклямує.)

П е й с а т и й   (лютий). Малчі, ти, сукін син, а то я тебе січас у допр!

Б а й с т р ю к   (наляканий, сідає). По… пожалуста, пожалуста.

С в и н е н к о   (до людей). Товариші. От зараз ви заслухаєте, та ска-ать, виступ Параскевії Процевни Цебричок. Хто ж така Параскевія Процевна Цебричок? Да. Хто ж така Параскевія Процевна Цебричок! Про це ви, та ска-ать, всі знаєте, про це знає ціла наша країна, увесь Радянський Союз. Да, увесь Радянський Союз. Колишня батрачка і наймичка, а зараз — знатна людина Радянського, та ска-ать, Союзу, заслужена свинарка колгоспу «Даремний труд», ударниця і кандидат на всесоюзну сільськогосподарську виставку в Москві. Будь ласка, Параскевія Процевна.

К о л т у н.   Слово для проповіді надається товаришці Цебричок, дай ми на то. Ну, Паранька, починай.

П а р а н я.   Хі-хі-хі!.. Овва!.. А нам що?.. Нам тепер добре. Та нам тепер так добре! Хі-хі-хі!.. Ви собі гадали, що ваше все буде зверха? А коли ні! А коли ні?.. А тепер наше зверха… Та нам тепер так добре! Червона армія визволила всіх жінок з-під панів і поміщиків, і тепер всі про нас дбають, і Ленін про нас дбає, і Сталін про нас дбає, тепер ми маємо рівне право з чоловіками, а особливо жінки!

П е й с а т и й.   Вот, правильно.

П а р а н я.   Хі-хі-хі!.. Овва!.. А ви собі гадаєте, що до церкви конче ходити? Не конче. А ви гадаєте, що єґомость в церкві всю правду кажуть? А коли ні, а коли ні!.. Вони тільки так говорять, бо вони за це гроші беруть. А нам тепер так добре, так добре, за нас дбає червона партія, і Ленін за нас дбає, і Сталін за нас дбає, бо ми маємо рівне право з чоловіками, а особливо ми, жінки. Най жиє червоний Сталін!

А ґ і т а т о р   (метушиться поміж людьми). Рясні оплески, рясні оплески!

В