Біблія - Біблія

Господнє ширилось та славилось, яко ж і в вас,

2 і щоб нам визволитись од безпутних і лукавих людей; бо не у всїх віра.

3 Вірен же Господь, котрий утвердить вас і обереже від лукавого.

4 Уповаємо ж у Господї про вас, що щz ми вам повелїваємо, ви робите і робити мете.

5 Господь же нехай направить серця ваші у любов Божу і в терпіннє Христове.

6 Повелїваємо ж вам, браттє, імям Господа нашого Ісуса Христа, відлучатись від усякого брата, що ходить непорядно і не по переказу, який прийняв од нас.

7 Самі бо знаєте, як вам треба подобити ся нам; бо не робили ми безладдя між вами,

8 анї їли дармо хлїб у кого; а в трудї і журбі, ніч і день роблячи дїло, щоб не отягчити нїкого з вас:

9 не тим що не маємо власти, а щоб себе за взір дати вам, щоб уподобити ся нам.

10 Бо, як були ми в вас, то так завітували вам, що хто не хоче робити дїла, нехай і не їсть.

11 Чуємо бо, що деякі непорядно ходять між вами, нїчого не роблять, а метушять ся.

12 Таким-то повелїваємо і напоминаємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб мовчки роблячи, свій хлїб їли.

13 Ви ж, браттє, не втомлюйтесь, роблячи добре.

14 Коли ж хто не послухає слова нашого посланнєм, такого назначіть і не мішайтесь із ним, щоб йому був сором.

15 Та не за ворога вважайте його, а навчайте, яко брата.

16 Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завсїди всїма способами. Господь із усїма вами.

17 Витаннє моєю рукою Павловою, котре єсть знак у всякому посланню; так пишу:

18 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усїма вами. Амінь.

1-е Тимофiю 1

1 Павел, апостол Ісуса Христа, по по велїнню Бога, Спаса нашого, і Господа Ісуса Христа, надїї нашої,

2 Тимотею, правдивому сину в вірі: Благодать, милость, мир од Бога, Отця нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.

3 Яко ж ублагав я тебе пробувати в Єфесї, ідучи в Македонию, щоб завітував деяким не инше вчити,

4 анї вважати на видумки та не скінчені родоводи, котрі більш роблять змагання, нїж Божого будування в вірі.

5 Конець же завітування єсть любов з щирого серця та совісти благої і віри не лицемірної,

6 у котрих деякі погрішивши, вдались у пусті слова,

7 хотячи бути законоучителями, не розуміючи, нї що говорять, нї об чому впевняють.

8 Знаємо ж, що закон добрий, коли хто його законно творить,

9 знаючи се, що не про праведника закон положений, а про беззаконних та непокірних, нечестивих та грішних, неправедних та скверних, про убийць батька й матери, про душогубцїв,

10 про блудників, мужоложників, про людокрадів, брехунів, про тих, що криво присягають, і коли що иншого здоровій науцї противить ся,

11 по славному благовістю блаженного Бога, котре менї звірено.

12 І дякую Тому, хто окріпляє мене, Христу Ісусу, Господу нашому, що за вірного мене в0" fажав, поставивши мене на службу,

13 мене, що був колись хулителем і гонителем і знущателем, та помилувано мене; бо, невідаючи, робив я в невірстві.

14 Намножила ся ж благодать Господа нашого вірою і любовю, що в Христї Ісусї.

15 Вірне се слово і всякого прийняття достойне, що Христос Ісус прийшов у мир грішників спасти, між котрими я первий.

16 Та ради сього й помилувано мене, щоб на менї первому показав Ісус Христос усе довготерпіннє, на приклад тим, що мають вірувати в Него на життє вічне.

17 Цареві ж вічному нетлїнному, невидимому, єдиному премудрому Богу честь і слава на віки вічні. Амінь.

18 Се ж завітуваннє передаю тобі, сину Тимотею, по пророцтвах, що були перше про тебе, щоб воював ти в них доброю війною,

19 маючи віру і добру совість, котру деякі відкинувши, од віри відпали.

20 Між ними ж Іменей та Александр, котрих я передав сатанї, щоб навчились не хулити.

1-е Тимофiю 2

1 Тим я молю перш усього творити благання, молитви, дякування за всїх людей,

2 за царів і за всїх, що мають власть, щоб тихим і спокійним життєм нам жити у всякому благочестї і чистотї.

3 Се бо добре і приятно перед Спасителем нашим Богом,

4 котрий хоче, щоб усї люде спасли ся і до розуміння правди прийшли.

5 Один бо Бог і один посередник між Богом і людьми, чоловік Ісус Христос,

6 що дав себе на викуп за всїх: сьвідкуваннє временами своїми.

7 На се ж поставлено мене проповідником і апостолом (глаголю правду в Христї, а не неправду) учителем поган у вірі і правдї.

8 Оце ж хочу, щоб молились чоловіки на всякому місцї, здіймаючи вгору преподобні руки, без гнїва і змагання.

9 Так само й жінки, чисто вбираючись, із соромом та з чистотою, щоб украшували себе, не заплїтаннєм, не золотом або перлами, або шатами предорогими,

10 а (як подобає жінкам, що пристали на благочестє) дїлами добрими.

11 Жінка мовчки нехай вчить ся усякої покори.

12 Жінцї ж учити не велю, анї орудувати чоловіком, а бути в мовчанню.

13 Адама бо перше створено, опісля ж Еву;

14 і Адама не зведено; жінка ж, як зведено її, була в переступі.

15 Спасеть ся ж ради родження дїтей, коли пробувати ме в вірі та любові і в сьвятостї з чистотою.

1-е Тимофiю 3

1 Вірне слово: коли хто епископства хоче, доброго дїла бажає.

2 Треба ж епископу бути непорочним, однієї жінки чоловіком, тверезим, цїломудрим, чесним, гостинним, навчаючим,

3 не пяницею, не до бійки, не до здирства, а тихим, несварливим, не сріблолюбцем,

4 своїм домом щоб добре правив, дїтей держав у слухняностї з усякою повагою;

5 (Коли бо хто своїм домом не вміє правити, то як йому про церкву Божу дбати?)

6 не новохрищеним, щоб розгордившись не впав у суд дияволський.

7 Треба ж йому і сьвідкуваннє добре мати від остороннїх, щоб не