Елла Савицька - Давай залишимось ніким, Елла Савицька

- Здається, у Ская свої плани на вечір, - багатозначно посміхається, повертаючись до мене.

Знизую плечима, раптом усвідомлюючи, що мені дуже хочеться порушити ці плани.

– Я його сестра. Він точно мене не покине.

На обмірковування у Роя йде буквально кілька секунд. Вираз його обличчя навіть світлішає, коли він розуміє, що моє вирішення проблеми ідеальне.

- Чудово. Тоді завтра побачимось?

- Завтра субота. Сімейний день.

- Окей. Але я все одно тобі подзвоню.

- Блін, Рою, поїхали, зараз усе пропустимо, - поспішають хлопці, коли він тягнеться до мене, щоб швидко поцілувати.

Виходжу з машини та спостерігаю за тим, як хлопці ховаються за поворотом.

Виявляється, це не так страшно говорити людям про свої бажання. І Рой у мене класний, розуміючий. Напевно, коли тобі хтось по-справжньому подобається, то ти не повинен постійно підлаштовуватися під партнера. Це двосторонній рух.

Надихнувшись, я не помічаю, як долаю відстань до джипа Скайлера.

Підходжу і, не питаючи дозволу, забираюсь на капот.

- Не проти, якщо я складу вам компанію?

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно