Педро Кальдерон де ла Барка - Стійкий принц. Дама-примара

На інфанта зглянься ти…

Король

Годі, Фенікс! Підожди! Хто нещасного інфанта Змушує весь час страждати І на вірну смерть іти? Португальський принц, затям, — В прикрій долі винен сам: Він зректись не хоче віри, От і мучиться без міри. Що ж тепер робити нам? Проти принца я нічого Не задумував лихого. Хай Сеуту нам віддасть, І скінчиться ця напасть — Все залежить лиш од нього.

З’являється Селім.

Селім

Двоє посланців прийняти Просять їх з важливих справ. Перший з них од Таруданта, Другого Альфонс прислав Португальський

.

Фенікс

(убік)

Днина клята! Домогтися нелюб мій Вирішив мене зарання.

Мулей

Ось загибель всіх надій! Я сьогодні в час лихий Дружбу втратив і кохання.

Король

Що ж, запрошуй посланців. Фенікс, поруч сядь зі мною.

Вони сідають, через різні двері заходять Альфонс і Тарудант.

Тарудант

О правителю могутній!..

Альфонс

О королю Феса гордий!..