Любомир Андрійович Дереш - Архе

Шо вже про пальці казати — боїшся, як би то поміж них поглядом не заблукати. Курсант мені й каже, шо ми вже не у Львові. Я виджу то в се як на газеті і пояснюю:

Львів то хоч і Львів, але вже тепер зовсім інший, паралель ний. Тоді ми раптом вкидуємося, шо це просто інша лексична панорама Львова. Інші лексеми, особливий син таксис. А будинок… той цілий сім вісімнадцять стовбичить посеред вулиці, як отвір. По моєму, він колись горів. І ми розуміємо, шо то знак. Бо з даху того будинку щез Сантехнік.

19

now і here — зараз і тут; nowhere — ніде.

20

Від самої думки, як виглядатиме такий предмет, як «пиздохрєнь», у мене бігають мурашки по шкірі.

21

У якнайширшому трактуванні (Джим).

22

Самогоном.

23

А я встиг розгледіти кожну.

24

«Чорним» і «зеленим» можуть бути як ґатунки чаїв, так і опіум чи марихуана.

25

Ігор Чорний (Шульц) — активний учасник львівського психофармакологічного дискурсу, трагічно загинув 2001 р. Вано Романош — музикант мультиінструменталіст, фронтмен індустріального музичного проєкту «Nordic Nosferatu Noise», передчасно помер у 2000 р. Літературний варіант біографії шукай за: Л.Дереш, «Industrial», неопубл.

26

«Брати Кашлюки» (англ.) факторіал, витріскує фракталом і вривається в комбінаторну безконечність Тиша.

27

«Чорний гул» — різновид dark ambient, характерний довгими композиціями, що створюють в уяві слухача затемнені пустельні ландшафти. Низьке, протяжне, монотонне завивання, яке здатне викликати глибокі зміщення у свідомості слухача. У Львові жанр представлений проєктом Mr.Mute The Bad Trip Orchestra (В.Романош, О. і О.Кашлюки, А.Давихам). Пан Німий (також: Німий озон, Ом Нічийний) — колективний міфологічний образ серед шанувальників dark ambient. Існує повір’я, буцім людина, яка глибоко проникає у «чорний гул», на певний час втрачає дар мови. Також стан «чорного гулу» описується як «ніч і вітер»: практично повна відсутність базових психічних орієнтирів (відчуття положення у просторі, меж фізичного тіла, розчинення кордонів суб’єктивної дійсності), спрощення (зникнення) ряду ідей екзистенційно чуттєвого характеру (буття небуття, звук тиша) тощо.