Леді Анет - Магиня серед драконів , Леді Анет

Як тільки за тіткою зачинилися двері, я вперто повернулася до підноса з закусками, але блюдо з булочками вже було порожнім. Мій погляд упав на жуючого поруч Дерека.

— Вибач, думав, тобі не можна.

Не тільки покусаю, але і вогнем, здається, полихну.

— Міна?

З боку дверей, що вели в загальний коридор, прозвучав голос Леона. Я обернулася і побачила, що дракон теж встиг переодягнутися. На ньому була біла сорочка, сріблястий жилет і чорний костюм, що ідеально підкреслював високу фігуру і золоте волосся Леона, наполовину зібране в хвіст.

Дух захоплювало, яким він був красивим.

— Залишу вас наодинці, — зробив могутній ковток, сказав Дерек і пішов у коридор.

Я і Леон завмерли один навпроти одного.

Дракон зацікавлено оглянув мою фігуру. Повільно провів поглядом по кожному дюйму мого тіла, і я вперше помітила в його очах такий жадібний і власницький блиск. Щоки миттєво опалило жаром!

А коли він знову підняв погляд до мого обличчя й подивився просто в очі, я несподівано для самої себе… засоромилася!

Мені раптом стало ніяково стояти під його поглядом. Я не знала, куди дивитися і куди подіти руки. Вся впевненість, здається, просто розчинилася в повітрі. Я почала хвилюватися — а раптом сукня мене повнить? Чи нормально лежить волосся? А якщо локони мені не пасують, і я виглядаю безглуздо?

Треба було зібрати їх у хвіст, як завжди!

Леон сховав руки в кишені брюк і повільно пішов у мій бік — такою розслабленою, лінивою ходою, від якої в мене по шкірі побігли рівні ряди солодких мурах.

Коли між нами залишилося якихось кілька дюймів, дракон нахилився ближче і тихо промовив:

— Нам треба поговорити.