Вікторія Попик - Запалена минулим, Вікторія Попик

- Нуу, ще довго будеш тягнути?

- Стельмах продав не тільки будинок, але й власника цього будинку!

- Що що, він продав Софію

- Ага

Хай дякує Богу, що він зараз гріється десь у каталашці, бо я б його на місці розірвав. Як? Як можна до такого додуматися, таке тільки у фільмах буває!

- Скільки?

- Що скільки?

- Скільки потрібно, щоб закрити це питання?
 

Я перекрикую чайник, який кипить як скажений. Але мені не важливо яка там сума, я вже готовий йти і платити всі гроші світу.

- Там нема вказаної суми, але ми можемо зустрітися з ними, для цього

- Ти навіть не будеш мене відмовляти?

Це мене теж дивує, Демʼян завжди проти отаких імпульсивних рішень, а тут одразу згода, Лася таки добре на нього впливає.
 

- А я не фанат продажі людей, але не маю бажання бачити тебе знову з тухлою фізіономією. Так що давай домовляйся, можна на зараз

Ми напевно через те й дружимо, що схожі характерами, принципами і стилем ведення бізнесу. Я ніколи не сумніваюся у його допомозі. 

Демʼян гризе цю справу так ніби це його особиста проблема.

Він підсовує до мене візитівку на якій номер телефону тієї гнилої людини, яка займається торгівлею людей, бо як це ще назвати.

***

Такі персони як наші вороги, погоджуються на зустріч, коли потрібно, у будь-якому місці і в будь-який час, коли тема стосується грошей.

Ми з Демʼяном готові до чергової пригоди, він щоб підстрахуватися звернувся до своїх друзів, які вміють розрулити у таких ситуаціях.

Не можу сказати, що ми йдемо туди святі і пухнасті, кожен з нас вправно вміє користуватися зброєю тому якась надія в нас є.

- Дьом, чому ти мене підтримуєш у цьому?

Сідаю на пасажирське сидіння і вирішую якось відволікатися.

- Знаєш, буду відвертий, я спочатку допомагав, бо бачив, що ти не відступиш від неї, ти ще тоді в клубі дав зрозуміти, що ти загруз у ній

- А що змінилось?

Він усердно зайнятий керуванням, навіть не відволікається на мене, але відповідає:

- Зараз буде новинка!

Шкіриться, але все ж не відриває погляду від дороги.

- Здивуй!

- Здається я закохався, і зараз без приколів, розумієш

Що я тільки но почув?! Ця стіна рухнула, невже, я думав він так і жениться на своїй роботі.

- Чого мовчиш?

Зиркає на мене з докором, а я брови від здивування підіймаю:

- Чекай! Я переварюю інформацію, яка тільки що вилетіла з тебе? Ти що серйозно?

- Сам у повному шоці, хоч ти не нервуй!

Решту дороги ми їдемо мовчки, я заглядаю в переписку з Софією, але бачу, що онлайн була давно, значить заснула, це й добре.

Зупиняємося біля якогось мутного клубу, така собі атмосфера, але могло бути й гірше.

Нас ніхто не зустрічає, ми самі заходимо в середину і майже одразу бачимо те що потрібно.

Не високий, підстаркуватий мужик, який сидить за столиком і чемно пʼє каву. Тут така тиша, що здається, що тут тільки ми, але це неможливо, такі персони без охорони не ходять, але й ми не самі, наш план «Б» чекає на вулиці.

- Ну що,  хлопці, підходьте ближче якщо вже прийшли!

Фу… голос такий же противний, як і сам персонаж.

- Доброї ночі, чи то ранок!

- Сідайте! Кава, чай?

- Дякуємо, але краще одразу до розмови!
 

Я дивлюсь прямо в очі цьому дядечкові, у кримінальних колах відомий, як «Туз». Він не схожий на типових бандюків, можна сказати, що якби не знав, то точно сплутав би з якимось інтелігентним дідусем.

- Вас цікавить борг Стельмаха? Можу поцікавитися чому?

- Це не важливо! Нас цікавлять деталі!

У мене немає бажання точити ляси, хочу швидше вирішити це.

- Шустрий, значить баба зацікавила

На цій фразі так і хочеться перерахувати його зуби, але поки що намагаюсь тримати себе у руках.

- Нас цікавлять усі деталі, не тільки ця!

- Без проблем

Він підсовує нам листочок з сумою і додає:

- Це… і Стельмах вільний

Я не збираюсь торгуватися стосовно ціни, але в мене теж є умови.

- Стельмах нам не потрібний, робіть з ним, що хочете! Важливо, щоб більше не виникало проблем з будинком і його сімʼєю!

Кажу все на одному диханні, але досить впевнено. Але це чомусь його не дивує, дідок тільки хитро скалиться.

- А його колишня дружина входить до списку сімʼї?

От старий ідіот, вміє пограти на нервах. 

- Вона перша в списку!

Відповідаю різко, але зменшую напір, коли чую як Демʼян прокашлюється.

- Сума не змінюється! З Стельмахом чи без цифри не міняються

Я згрібаю цей листочок, кладу його в кишеню і відповідаю.

- Мене влаштовує, коли можна розрахуватися?

- Протягом трьох днів, далі сума зросте!

- Сьогодні в обід гроші будуть

Ми пропалюємо  один одного доти, доки Демʼян не перебиває цю тишу:

- Але нам потрібне паперове узгодження, на словах не підходить
 

Чоловік ставить чашку і відкидається на спинку крісла. А згодом додає:

- Помітно хто за чим прийшов, хто за бабою, а хто за документами!

Та мені байдуже усе, що він говорить, головне, щоб він не підходив до Софії і Міші.

- Потрібні папірці підготую до другої годин! Розберемося на місці

- Супер! Тоді о другій годині тут?

- Так

Уже в машині мене трохи попускає, я навіть починаю думати тверезо. Гроші це не проблема, дякувати Богу за кордоном я зміг підняти свою планку так, що гроші є. Але мене так рознесло те, що Артем зміг продати дружину, а я зараз не роблю якогось розслідування, щоб засадити цю стару гниль, а просто викуповую.

Просто боюсь, що доки я буду лазити і щось винюхувати, з Софією або Мішею може щось статися.