Люсі Хокінг - Джордж і корабель часу

Утім, якщо раніше дієтологи захоплювалися вітамінами й ідеями про «обід у таблетці», то тепер їх найбільше цікавлять натуральні продукти. Ось, наприклад, звичайнісіньке яблуко. Яблука, як і решта фруктів та овочів, містять складну суміш із тисяч елементів, які не дають клітинам руйнуватися. Яблука — якщо їх їсти повністю, як цілий фрукт — захистять нас від хронічних хвороб, наприклад, від раку й серцевих захворювань.

Науковці намагалися «витягнути» з фруктів так звані активні складники — вітамін С з яблука, вітамін Е зі шпинату й інших зелених листових овочів, бета-каротин з овочів помаранчевого кольору, наприклад, з моркви. Але виявилося, що вживання цих окремих складників у формі таблеток нічого не дає, а часом навпаки — загострює хронічне захворювання. Щоб отримати якнайбільшу користь, треба з’їсти цілий фрукт.

Якби Джордж опинився в їдальні космічного корабля чи на борту космічної станції в наш час, він побачив би там продукти, дуже схожі на ті, що лежали б у нього на кухні на Землі. Трохи картопляного пюре, жменька горіхів, кілька штучок броколі і яблуко — що скажеш? Смачно?

А тепер уявімо собі, як виглядатиме їжа в майбутньому. Спочатку поміркуймо, з яких причин ми їмо те, що їмо, і як те, що ми їмо, впливає на наше здоров’я і на нашу планету (а також на інші планети, де колись, можливо, житиме людство)?

Почну з начебто простого запитання: чому ти їси те, що їси? Може, ти обираєш ту чи ту страву, бо вона подобається тобі на смак або ти голодний чи голодна. А може, тому, що вона стоїть на столі — хтось приготував її для тебе. Як ти думаєш: чому та людина приготувала саме ту страву, а не інакшу? І взагалі, хто придумав такий рецепт?

Намагаючись спрогнозувати, що і як людство їстиме в майбутньому, науковці шукають відповіді якраз на такі питання. Спочатку вони аналізують, яку їжу жителі різних країн споживали в минулому. У Британії, наприклад, це молоко, м’ясо, пшениця й коренеплоди, як-от картопля й морква. І, певна річ, деякі фрукти та ягоди — скажімо, яблука й полуниці. Тоді вчені аналізують, скільки людей споживає певну їжу, скільки грошей витрачають на харчі, які інші види продуктів доступні деінде І чи можна обміняти доступні харчі на ті, що є десь далі.

Науковці спостерегли: коли люди стають багатші, вони починають більше споживати — їдять більше м’яса, молочних продуктів, цукру й олії, але менше круп і бобових. Це спостереження СВІДЧИТЬ про те, що в майбутньому, коли людей на світі побільшає й зароблятимуть вони теж більше, виникне дві проблеми.

Перша стосується довкілля, друга — здоров’я.

За останні 200 років багато хто хвилювався, що ми не зможемо вирощувати на Землі вдосталь їжі, аби нагодувати дедалі більше людей. Завдяки технологіям, які тепер використовують, коли садять рослини, вирощують їх і збирають урожай, ці хвилювання уже в минулому Тепер проблема в тому, чи зможемо ми виробляти харчі так, щоб це не шкодило нашому довкіллю.

Зміна клімату може стати однією з найбільших загроз нашому життю на цій планеті. І їжа тут відіграє немаленьку роль Наразі майже третина всіх парникових газів, які ведуть до зміни клімату, виділяється під час виробництва харчів. І очікується, що в майбутньому ця частка зросте, бо люди споживатимуть більше м’яса.

Найбільший «злочинець» — яловичина Коли корови їдять, їжа потрапляє до рубця, першого відділу шлунка, де починає бродити. У процесі виділяються парникові гази Так-так, я про те, що корови відригують і нукають! Крім того, щоб вирощувати харчі для корів та іншої худоби, потрібні добрива, які теж виділяють парникові гази. Отож у випадку з яловичиною маємо майже у 250 разів більше парникових газів на один грам білка, ніж у випадку із сочевицею чи іншими бобовими, а порція яловичини «тягне за собою» у 20 разів більше парникових газів, ніж порція овочів. Під час виробництва інших харчів тваринного походження, як-от яєць, молочних продуктів, свинини, птиці й деяких морепродуктів, виділяється значно менше парникових газів; найменше їх виділяється під час виробництва рослинної їжі.

Не дивно, що аби врятувати планету, науковці закликають людей їсти менше м’яса й більше рослинної їжі. Харчова індустрія готова прийти на допомогу й запропонувати замінники м’яса на основі сої, екстракти з морських водоростей і м’ясо, яке виробляється з меншими викидами парникових газів — наприклад, те, яке вирощують у лабораторіях, або м’ясо їстівних комах.

Може, у майбутньому ти станеш одним із дослідників чи однією з дослідниць, які працюватимуть у цій галузі й допомагатимуть виробляти харчі, що нагодують світ і не зашкодять нашій планеті.

Тепер поговоримо про здоров’я: перейшовши на рослинну дієту, ми уникнемо ризиків, пов’язаних зі споживанням більшої кількості м’яса, молочних продуктів, цукру й олії. Оброблене м’ясо — до нього належать котлети для бургерів, сосиски й курячі нагетси, а також засмажена у фритюрі риба — нещодавно визнали канцерогенним. Це означає, що той, хто роками їсть багато такої їжі, схильний захворіти на рак. Навіть пооброблена свинина та яловичина підвищують ризик виникнення раку й Інших хронічних захворювань.

Дуже калорійна їжа, яка містить багато цукру й олії — технологічно оброблені продукти, як-от тістечка, чипси, сухарики, солодка вода і таке інше, — призводить до того, що все більше людей страждають від ожиріння, а це теж підвищує ризик захворіти на рак чи на інші хронічні хвороби. Таку їжу називають «порожніми калоріями» — вона калорійна, але не має жодної поживної цінності. Після такої їжі ми не почуваємося ситі й часто перекушуємо нею між обідом та вечерею. Ще таку нездорову їжу називають фаст фудом.

Як же ЗІ ВСІМ ЦИМ боротися? Для того щоб сповільнити кліматичні зміни й ризик виникнення хвороб, пов’язаних із поганим харчуванням, треба споживати менше м’яса, молочних продуктів, цукру й олії. У здоровій та «екологічній» дієті майбутнього буде мало шкідливої їжі та харчів, під час виробництва яких виділяється багато парникових газів — зокрема, обмаль продуктів тваринного походження й технологічно оброблених харчів із високим вмістом цукру й олії. І водночас багато здорової, «дружньої